Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №911/1246/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 911/1246/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представників сторін: позивача - Гостищєвої Н.В. дов. № 01-22/7-38 від 16 січня 2016 року, керівника ТОВ "БФ Груп" - Грищенка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2016 року у справі Господарського суду Київської області за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до ТОВ "БФ Груп" про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ТОВ "БФ Груп" (далі - відповідач) про стягнення боргу у розмірі 10694 гривень 60 коп., яка складається з 7842 гривень 80 коп. основного боргу, 2233 гривень 80 коп. пені, 223 гривень 68 коп. 3- % річних, 394 гривень 32 коп. втрат коштів від інфляції

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем строків оплати рахунку-фактури № 897/1318 від 31 березня 2015 року за послуги, отримані у жовтні 2014 року - лютому 2015 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2016 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 21 червня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2016 року та рішення Господарського суду Київської області від 21 червня 2016 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. 629 Цивільного кодексу України.

Стверджує, що у відповідності до умов п. 5.10 договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно відшкодовувати витрати на утримання орендованого майна, що не враховано судами попередніх інстанцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25 вересня 2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та ТОВ "БФ Груп" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1625, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме, частину нежитлового приміщення № 3.1.4 на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 80,00 кв.м. (далі - майно), розміщене за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, на 3-му поверсі термінального комплексу "D" (інв. № 47578), загальною площею 107 850,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 170023532208, реєстраційний номер в єдиному реєстрі об'єктів державної власності - 20572069.1435.НЛТНПД1884), що перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31 травня 2010 року і становить 4167060 гривень.

Вказаний договір є за своєю правовою природою договором оренди (найму), за яким, у відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України, одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до п. 1.2 договору оренди майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації місць із сервісного обслуговування пасажирів.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 3.6 договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношення 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяців відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

За умовою п. 5.3 договору оренди орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується "призначення платежу" за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди), компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна, в тому числі податку на землю, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

У відповідності до п. 5.10 договору оренди орендар зобов'язується своєчасно здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна за переліком всіх видів послуг та цін згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю. При цьому витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві.

Згідно п. 5.18 договору оренди орендар зобов'язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 02.5-14/1-9 укладено між ДП "МА "Бориспіль" та ТОВ "БФ Груп" 3 березня 2015 року, відповідно до змісту якого сторони погодили, у зв'язку з наданням орендарю в строкове платне користування майна, перелік видів послуг, ціни на них та порядок їх відшкодування орендарем балансоутримувачу.

За п. 10.1 договору оренди договір укладено строком (терміном) на 10 (десять) років, що діє з 25 вересня 2014 року до 24 вересня 2024 року включно.

Судами встановлено, що згідно акту приймання-передавання орендованого майна від 30 вересня 2014 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на відповідному акті, копія якого наявна в матеріалах справи.