Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №905/2046/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 905/2046/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представників: позивача - Дряхлова Є.О. дов. №ББУ/ПУ297/ББ/16 від 30 червня 2016 року, відповідача - Войтуха О.М. дов. №15/01/1 від 15 січня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 серпня 2016 року у справі Господарського суду Донецької області за позовом ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" до ТОВ "Донецьквуглезбагачення", треті особи - ПАТ "Українська залізниця" та Державне підприємство "Донецька залізниця", про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Донецьквуглезбагачення" (далі - відповідач), треті особи - ПАТ "Українська залізниця" (далі - третя особа - 1) та Державне підприємство "Донецька залізниця" (далі - третя особа - 2), з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення збитків у розмірі 183 677 грн. 88 коп.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору №13-15-162-У, укладеного між сторонами 23 грудня 2013 року, щодо поставки вугілля, яке було втрачено (вкрадено) під час його слідування на адресу позивача, просив стягнути з ТОВ "Донецьквуглезбагачення" 183 677 грн. 88 коп. збитків.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23 серпня 2016 року апеляційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 17 травня 2016 року - без зміни.

У касаційній скарзі ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 17 травня 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 серпня 2016 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 22, 610, 611, 623, 906 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України.

Наголошує на тому, що відповідач взяв на себе відповідальність за ризики, пов'язані із розкраданням концентрату при транспортуванні концентрату до станції вантажоодержувача - позивача, згідно умов договору, укладеного між сторонами, специфікації та офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати "ІНКОТЕРМС".

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги треті особи повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23 грудня 2013 року між сторонами укладено договір, згідно п. 1.1 якого замовник (позивач) зобов'язується передати (поставити) виконавцю (відповідачу) вугілля для збагачення, оплатити послуги виконавця, пов'язані зі збагаченням вугілля, та прийняти концентрат, а виконавець зобов'язався прийняти вугілля, провести його збагачення і передати (поставити) отримане у результаті збагачення вугілля - концентрат замовнику, у строки та на умовах, обумовлених цим договором та/або специфікаціями.

Відповідно до пункту 1.1.3 договору відповідач зобов'язався прийняти вугілля, переробити (збагатити) його на ТОВ "ЦОФ Селідовська" та/або ТОВ "УП ЦОФ Чумаковська" та/або Філії "ЦОФ Дзержинська" ТОВ "Енергоімпекс" та/або ТОВ "ЦОФ "Торезська" та/або ТОВ "ЦОФ "Пролетарська" (ЦОФ - вантажоотримувач) і передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику на умовах "DDP", місце призначення, зокрема, залізнична станція "Енергодар" Придніпровської залізниці згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року, з урахуванням умов цього договору.

Пунктом 1.1.3 договору сторонами також погоджено, що виконавець несе ризики, пов'язані з втратою, псуванням, недостачею та розкраданням концентрату при його транспортуванні до станції вантажоотримувача.

Згідно п. 3.6 договору передача (поставка) концентрату здійснюється залізничним транспортом у відкритих напіввагонах.

Відповідно до п. 3.11 договору концентрат вважається поставленим виконавцем і прийнятим замовником за кількістю - за даними, зазначеними у залізничних накладних з урахуванням положень цього договору.

Згідно пункту 7.1 договору при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність за шкоду, завдану іншій стороні, і відшкодовує у повному обсязі завдані і документально підтверджені збитки, а також збитки у формі упущеної вигоди.

Судами встановлено, що у 2014 році відповідачем здійснено наступні відправлення з вантажем - концентратом вугільним, а саме:

зі станції "Гродівка" Донецької залізниці вагон № 56030588 за залізничною накладною №50282649;

зі станції "Кривий Торець" Донецької залізниці вагон №59472530 за залізничною накладною №51612596;

зі станції "Чумаково" Донецької залізниці вагони №62110614 №62199963 за залізничною накладною №51957397;

зі станції "Чумаково" Донецької залізниці вагон №61020640 за залізничною накладною №51957504