Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №904/895/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 904/895/16

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Корсака В.А., Сибіги О.М., Данилової М.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2016у справі № 904/895/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомКомунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради доПублічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" простягнення 73 256,44 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився- - відповідача Скачкова У.Р.

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" про стягнення суми заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням в розмірі 73 256, 44 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2016 (суддя Новікова Р.Г), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Джихур О.В., суддів Дмитренко Г.К., Широбокової Л.П.), позовні вимоги задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій " на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал Дніпропетровської міської ради суму заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням в розмірі 73 256,44 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 378 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій", звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та залишити позов Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради без розгляду.

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради не скористалися правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради не реалізувало процесуального права на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, Комунальним підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі КП "Дніпроводоканал") та Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" (далі ПАТ "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій") був укладений договір на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення №6399 від 23.07.2013, згідно якого водоканал зобов'язується надавати відповідачу послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а ПАТ "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" зобов'язується сплачувати послуги в порядку та на умовах визначених договором та діючим законодавством.

В червні 2015 представники водоканалу з'явились на об'єкт водокористування відповідача з метою здійснення контролю якості стічних вод шляхом відбору проб стічної води.

Внаслідок недопущення до здійснення відбору проб був складений акт від 02.06.2015 та нарахована додаткова плата за скид стічних вод з коефіцієнтом кратності Кк=5 за серпень 2015 в розмірі 18 398,16 грн.

31.07.2015 рахунок №66865 був направлений відповідачу разом з вимогою №15318/59-01 від 29.12.2015.

В серпні 2015 працівниками водоканалу було здійснено відбір разових проб в каналізаційних мережах та складений відповідний акт від 03.08.2015. За результатами аналізу було встановлено перевищення допустимих концентрацій показників БСК5, завислих речовин, азоту амонійного, ортофосфатів, заліза, хлоридів та жирів. Був здійснений розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за серпень 2015.

30.11.2015 рахунок №105382 на суму 36 384,22 грн. був направлений відповідачу разом з вимогою №15318/59-01 від 29.12.2015.

У заяві №515/28-06 від 04.03.2016 позивач змінив позовні вимоги в частині предмету позову. Посилаючись на відмову відповідача допустити працівників водоканалу в листопаді 2015 року до проведення відбору проб, внаслідок чого був складений акт від 27.11.2015 і виставлений рахунок №115024 від 31.12.2015, просив стягнути з відповідача додатково плату в розмірі 18 474,06 грн. Таким чином, загальний розмір позовних вимог становив 73 256,44 грн.

Вказані суми не були сплачені відповідачем, оскільки за відсутності укладання додаткової угоди до договору останній у своїх взаємовідносинах керувався Правилами №1895 від 25.12.2012 «Про затвердження правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська» та вбачає правильним порядок розрахунку плати за скид стічних вод саме за цими правилами, а не за Правилами №129, який здійснюється інакше.

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на час виникнення спірних правовідносин діяли Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затверджені рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради №129 від 19.02.2015 виходячи з наступних підстав.

Пунктом 3.15 зазначеного договору встановлено, що абонент, на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин в стічних водах, які скидають до вказаних мереж субабоненти, орендарі, суборендарі.

Встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затверджені рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1895 від 25.12.2012 втратили чинність. Натомість для застосування в роботі діяли Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затверджені рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №129 від 19.02.2015.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 № 129, на виконання пп.1.5, 1.6 Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та п.2.3. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. №37, затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська.

Пунктом 1.2 Правил №129 зазначено, що вони поширюються на Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод до комунальної системи каналізації міста.

Пунктом 9.2 договору сторони узгодили, що усі правовідносини, що виникають з договору та не врегульовані ним, регламентуються відповідними нормами закону.