Постанова ВГСУ від 09.07.2014 року у справі №913/3383/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 913/3383/13

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач),за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від16.04.2014у справі № 913/3383/13за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Михайлівська"простягнення штрафу в розмірі 49 460, 00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" (далі - ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень") звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Михайлівська" (далі - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Михайлівська") про стягнення штрафу в сумі 49 460, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.12.2013 порушено провадження у справі № 913/3383/13 за позовом ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" до ТОВ "Збагачувальна фабрика "Михайлівська" про стягнення 49 460, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області (суддя Василенко Т.А.) від 13.02.2014 позов задоволено. Суд стягнув з ТОВ "Збагачувальна фабрика "Михайлівська" на користь ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" штраф у сумі 49 460, 00 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бойченко К.І., судді Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) від 16.04.2014 рішення Господарського суду Луганської області від 13.02.2014 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2014, ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а рішення Господарського суду Луганської області від 13.02.2014 залишити в силі.

У касаційній скарзі ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує зокрема на те, що відсутність чи наявність в матеріалах справи акта загальної форми ніяким чином не спростовує факту неправильного зазначення відповідачем у накладній маси вантажу, окрім того, підставою для матеріальної відповідальності відповідача є комерційний акт, який підтверджує факт перевантаження спірного вагона.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 09.07.2014.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами ТОВ "Збагачувальна фабрика "Михайлівська" (вантажовідправник) 12.06.2013 зі станції Маріївка Донецької залізниці до станції Ямниця Львівської залізниці, на адресу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" (вантажоодержувач) за залізничною накладною № 53386249, відправило вантаж у вагоні № 66765272, вантаж - концентрат вугільний, марки г - 0-100.

При прибутті вантажу на станцію Дебальцеве-Сортувальне Донецької залізниці залізницею здійснена перевірка вантажу у вагоні № 66765272.

В ході перевірки встановлена розбіжність даних залізничної накладної №53386249 з фактичною масою вантажу у вагоні №66765272, а саме: фактична маса вантажу складає нетто - 74300 кг, вага тари з документу - 63000 кг, що більше проти даних залізничної накладної на 11300 кг.

За результатами перевірки 14.06.2013 залізницею складений комерційний акт серія БН №722139/254, в розділі "Д" якого зафіксовані виявлені розбіжності та зазначено, що навантаження рівномірне, маркування смужками. Без заглиблень. Слідів течі немає. Вагон в комерційному відношенні справний. Маркування не порушене. При повторному зважуванні вагону маса підтвердилась.

Надлишок вантажу у кількості 11300 кг перевантажений у вагон № 67858514, який 23.06.2013 за досильною накладною № 48031546 відправлений до станції призначення - Ямниця Львівської залізниці.

При надходженні вантажу у спірному вагоні на станцію призначення Ямниця Львівської залізниці здійснено контрольне зважування вантажу у спірних вагонах, за результатами якого у розділі Є комерційного акта БН №722139/254 від 14.06.2013 залізницею зроблена відмітка про те, що під час перевірки вантажу різниці між цим актом не виявлено.

У зв'язку з неправильним зазначенням у накладній маси вантажу, позивачем на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України було нараховано відповідачеві штраф у розмірі 49 460, 00 грн.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, виходив із того, що оскільки обставинами справи підтверджується наявність самого факту невідповідностей в накладній фактичним даним, то позовні вимоги, заявлені на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позову, виходив із того, що документи, які залізницею додані до матеріалів справи в обґрунтування позовних вимог, містять суперечливі дані, а тому позивачем не доведено обґрунтованості та безспірності позовних вимог.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

За пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118 Статуту залізниць України)

Оскільки провізна плата на вагон, як встановлено господарськими судами, дорівнює 9 892, 00 грн., то позивач просив стягнути її у п'ятикратному розмірі в сумі 49 460, 00 грн.

У ст. 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно із ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).