ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2014 року Справа № 912/518/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.з участю представників: позивача: відповідача: Мельник Л.В. Гаврилова О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Креатив"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2014 р. у справі№ 912/518/13за позовомприватного акціонерного товариства "Креатив"довідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"про стягнення 20 553 307,05 грн. ВСТАНОВИВ:
У березні 2013 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 10 553 307,05 грн. збитків, заподіяних простоєм його виробництва і порушенням строків постачання продукції внаслідок неправомірних лій відповідача, та 10 000 000 грн. шкоди, завданої діловій репутації позивача, а всього - 20 553 307,05 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2013 року (головуючий - Шевчук О.Б., судді - Змеул О.А., Поліщук Г.Б.) позов задоволений частково.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" - 10 024 925,50 грн. збитків у вигляді неотриманого доходу, 400 000,00 грн. збитків від сплати штрафних санкцій.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 р. (головуючий - Білецька Л.М., судді - Верхогляд Т.А., Тищик І.В.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2013 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 р., залишивши в силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2013 р.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову - без змін.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю явки в судове засідання представника Босонченко О.М. судом відхилена, оскільки участь в судовому засіданні представника позивача Мельник Л.В. забезпечує дотримання принципів господарського судочинства, передбачених ст. ст. 42 - 44 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені, управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язань другою стороною : матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; розміру збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками; вини (вина заподіювача шкоди презюмується, тобто позивач не повинен доводити, що наявна вина відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини); встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 21.03.2013 року о 10 год. 10 хв. сталося відключення газових мереж від газоспоживання позивача через витік газу на фланцевому з'єднанні (т.1 а.с.51). О 16 год. 55 хв. цього ж дня позивач надав згоду на проведення відповідачем ремонтних робіт на газопроводі (т.1.а.с.53) Згідно технічного висновку слід провести демонтаж пошкодженої частини та замінити її новою (т.1 а.с.80) з аналогічними параметрами.
23.03.2013 року позивач дав згоду на проведення всіх ремонтних робіт на газопроводі високого тиску (т.1 а.с.56), 25.03.2013 року укладено договір на проведення ремонту ділянки підземного газопроводу високого тиску, що є у власності позивача, по проспекту Промисловому м. Кіровограда біля південно-західної котельні (газовий колодязь) від фланця після зсувки по ходу газу, що знаходяться у газовому колодязі протяжністю 3 метри. (т.1.а.с.57), а також складено і сторонами узгоджено план виконання ремонтних робіт із зазначенням видів робіт.
23.03.2013 року складено акт з участю представника позивача про те, що газопровід високого тиску випробування на міцність пройшов (т.1 а.с.71). Також 24.03.2013 року та 25.03.2013 року акт випробовування позитивний: підземний газопровід випробування на герметичність витримав, витоки і дефекти в доступних для перевірки місцях не виявлені (а.с.72,т.1).
25.03.2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив подати газ до вузлів обліку (т.1 а.с.73). Також позивач просив розподілити ввід вузлів обліку на два етапи 25.03.2013 року та 26.03.2013 року (т.1а.с.74), 25.03.2013 року поновлена подача газу (т.1 а.с.75,76).
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний господарський суд правильно виходив з того, що до правовідносин між сторонами слід застосувати положення п.п. 4.3.33 та 4.3.34 Правил безпеки систем газопостачання України (далі-Правила), затверджених Державним комітетом України по нагляду за охороною праці (наказ №254 від 01.10.1997 року), зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за №318/2758, у відповідності до яких у разі механічних пошкоджень сталевих підземних газопроводів із зміщенням їх відносно основного положення (осі) як по горизонталі, так і по вертикалі, одночасно з проведенням робіт з ліквідації витоків газу повинні відкриватися і перевірятися фізичним методом контролю стики на пошкодженому газопроводі - найближчому з обох боків від місця пошкодження. Пошкоджені (дефектні) зварні стики, наскрізні корозійні і механічні пошкодження сталевих газопроводів, каверни глибиною понад 30% від товщини стінки металу труби повинні ремонтуватися шляхом вирізання дефектних стінок і вварювання котушок довжиною, яка дорівнює діаметру труби, але не менше 200 мм, або шляхом установки муфт. Допускаються й інші методи ремонту дефектних ділянок газопроводів, які дістали позитивну експертну оцінку спеціалізованих організацій і погоджені з органами Держнаглядохоронпраці, а тому доводи касаційної скарги про те, що відповідачем не було доведено необхідність вирізання частини газової труби , є безпідставними.
Відповідно до п. 7.1 Правил газонебезпечними роботами вважаються роботи, які виконуються в загазованому середовищі або за яких можливе витікання газу, зокрема згідно п.п. 7.1.3 Правил до газонебезпечних робіт віднесено технічне обслуговування і ремонт діючих зовнішніх і внутрішніх газопроводів.
Згідно з п. 7.17 Правил газонебезпечні роботи виконуються, як правило, вдень.
Пунктом 7.35 Правил передбачено, що у газових колодязях зварювання, різання, а також заміна арматури, компенсаторів та ізольованих фланців допускається тільки після повного зняття перекриттів.
Пунктом 7.34 Правил встановлено, що у колодязях, що мають перекриття, у тунелях, колекторах, технічних коридорах, ГРП і на території ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП не допускається проведення зварювання і газового різання на діючих газопроводах без відключення і продування їх повітрям або інертним газом. При відключенні газопроводів після запірних пристроїв повинні встановлюватися інвентарні заглушки.
Згідно з п. 8.12 Правил при виявленні газу з концентрацією понад 1 % для природного газу або 0,4 % для ЗВГ у підвалах, тунелях, колекторах, під'їздах, приміщеннях першого поверху будинків повинні бути вжиті негайні заходи для негайного відключення газопроводів від системи газопостачання і евакуації людей з небезпечної зони.
Для ліквідації аварійної ситуації 23.03.2013 року сторонами було сумісно погоджено план виконання ремонтних робіт (т.1 а.с.59), у якому деталізовано погоджено весь перелік необхідних робіт , у тому числі і монтування ділянки газопроводу, встановлення заглушки, продування газопроводу повітрям високого тиску та інше.
Сервисы для юристов