ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2015 року Справа № 920/1188/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого, Дунаєвської Н.Г.,Самусенко С.С. - доповідача,
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - технічний центр "Оріон-Д"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14 січня 2015 рокуу справі№ 920/1188/13господарського судуСумської області за позовомДочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - технічний центр "Оріон-Д"про 37 870 867 грн. 55 коп. та зобов`язання вчинити дії за участю представників від позивача: Литвиненко С.О., Старик Я.І.ВСТАНОВИВ:
В липні 2013 року ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з ТОВ Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" 27309271, 02 грн. пені, 10561596,53 грн. штрафу за неналежне виконання укладеного між сторонами 23.02.2011 договору на закупівлю товарів №18/11-У та зобов`язання ТОВ Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" виконати умови вищезазначеного договору стосовно передачі у власність позивача товар.
Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.
Рішенням господарського суду Сумської області від 20.10.2014 у справі №920/1188/13 (суддя Лиховид Б.І.) в позові відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що відповідач не міг виконати свої зобов`язання щодо поставки обладнання через порушення позивачем договірних зобов`язань щодо облаштування фундаментів для цього обладнання. Посилаючись на ст.612 ЦК України суд дійшов висновку, що відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов`язань, що сталось з вини позивача.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 (судді: Івакіна В.О. - головуючий, Медуниця О.Є., Пелипенко Н.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 27 309 271,02 грн. пені, 10 561 596,53 грн. штрафу. Зобов`язано відповідача виконати умови договору на закупівлю товарів №18/11-У від 23.02.2011 - передати у власність ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" обладнання (насоси та компресори повітряні (компресорні модулі до автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій - АГНКС) на базі компресора виробництва Дженерал Електрик) на об`єктах за якісними характеристиками та комплектністю зазначеними в специфікаціях, за вказаним переліком.
Апеляційний господарський суд виходив із того, що будь-які перепони для виконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки обладнання, які б залежали від позивача, відсутні, а тому прострочення строку поставки виникло з вини відповідача.
ТОВ "Інженерно - технічний центр "Оріон-Д" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційною інстанцією норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.05.2015 касаційну скаргу у справі №920/1188/13 прийнято до провадження.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 08.06.2015 у справі №920/1188/13 у зв`язку з перебуванням судді Татькова В.І. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий судді - Плюшко І.А., судді Дунаєвська Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач).
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи №920/1188/13 у зв`язку із зайнятістю представника останнього, викладене в телеграмі, судом касаційної інстанції залишено без задоволення з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції. Явка представників ухвалою Вищого господарського суду України від 25.05.2015 не визнавалася обов`язковою.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.02.2011 між ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" як замовником та ТОВ "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" як учасником укладено договір на закупівлю товарів №18/11-У.
Згідно п.п. 1.1, 1.2 договору відповідач зобов`язався у 2011-2012 роках в порядку та на визначених договором умовах передати у власність позивача товари - насоси та компресори повітряні (компресорні модулі до автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій - АГНКС) на базі компресора виробництва Дженерал Електрик з доопрацюванням по місцю встановлення, в тому числі разом з іншим провести доставку, шеф-монтаж, пусконаладку.
Строк передачі обладнання встановлено в договорі до 31.12.2012.
Між сторонами укладено додаткові угоди до договору про здійснення передплати вартості обладнання.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем на виконання вимог договору перераховано грошові кошти в розмірі 137 178 315,36 грн.
Відповідач свої зобов`язання по поставці не виконав.
Судами також встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом від 06.06.2012, в якому просив ТОВ "ІТЦ "Оріон-Д" передати компресорні модулі у користування ДП "Укравтогаз".
Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Апеляційний господарський суд встановив, що сторонами укладено додаткову угоду №6/1в від 08.06.2012, відповідно до якої розділ "5" договору доповнено пунктом 5.14: "Учасник передає замовнику у користування обладнання, зазначене у специфікаціях (додатки №33-№64 до договору), за виключенням шеф-монтажу та пусконаладки."
Сервисы для юристов