ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2014 року Справа № 916/983/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дунаєвської Н.Г.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Мележик Н.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати"на рішення та постановуГосподарського суду Одеської області від 30.09.2013 Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2013у справі№ 916/983/13господарського судуОдеської областіза позовомБілгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України; 2. Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини районудоТарутинської районної державної адміністрації Одеської областітретя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Карпати"провизнання недійсним та скасування розпорядженняза участю представників сторін:
позивача-1: Павлов С.О., дов. від 28.11.2013;
позивача-2: повідомлений, але не з'явився;
відповідача: повідомлений, але не з'явився;
третьої особи: Гусаров О.Л., дов. від 23.01.2013;
прокурора: повідомлений, але не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.09.2013 у справі № 916/983/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Д'яченко Т.Г., судді - Меденцев П.А., Зайцев Ю.О.) позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бойко Л.І., судді - Величко Т.А., Таран С.В.) рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2013 у справі № 916/983/13 залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, третя особа звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.
Постановою Ради народних комісарів УРСР від 18.12.1945 № 2002/063 "Об отводе 20000 гектаров земли на территории Бородинского, Тарутинского и Саратского районов, Измаильской области для организации окружного артполигона ОДВО" постановлено відвести на території Бородинського, Тарутинського та Саратського районів, Ізмаїльської області під окружний артилерійський полігон Одеського військового округу 20000 га землі в межах згідно схеми, що додається. Зобов'язано Ізмаїльський облвиконком після затвердження Радою народних комісарів СРСР відводу під артполігон 20000 га землі встановити межі земельної ділянки в натурі.
12.02.1946 Ізмаїльським обласним виконавчим комітетом та Бюро обкому КП(б)У прийнято постанову №53/9-ОП "О порядке передачи в натуре земель Одесскому Военному Округу, для учебного артиллерийского лагеря под полигон, согласно постановлению СНК УССР от 18.12.1945 № 2002/063", якою регулювався порядок виконання постанови від 18.12.1945 № 2002/063, що полягало у відселенні селянських господарств, які до цього розміщувались на території відведення.
В подальшому, 10.06.1946 обласна комісія по передачі земель ОДВО відповідним актом передала земельну ділянку під учбовий артилерійський полігон ОДВО на площі 23600га. Згідно цього акту, земельну ділянку в натурі відведено за рахунок земель Саратського, Тарутинського, Бородинського, Староказачанського та Арцизького районів, відвід меж оформлено відповідними актами. При відводі земель в натурі виявлено необхідність збільшення площі артполігону через рельєф місцевості з метою включення деяких висотних пунктів, у зв'язку з чим фактично відведено під полігон на 3600 га більше, ніж передбачено проектом, що, в свою чергу, узгоджено районними організаціями. Схема фактичного відводу земель є додатком до цього акту. Вказаний акт обласної комісії затверджено того ж дня рішенням №7 звуженого засідання Ізмаїльського обласного виконавчого комітету.
Тарутинською районною державною адміністрацією відповідно до ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст. 17, 141, 149, п.п. 3, 5, 12 розділу 10 ЗК України, згідно з директивою Міністерства оборони України від 29.01.2004 № 115/1/01 та Наказом командувача військами Південного оперативного командування від 16.02.2004 №67 "Про розформування військової частини А-1366" прийнято розпорядження від 05.05.2005 №101/А-2005 "Про вилучення із користування військової частини А-1366 земельної ділянки загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради", яким, з урахуванням п. 1 розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області від 14.12.2005 № 368/А-2005 "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями", припинено право користування земельною ділянкою площею 23 253,17 га, наданої в користування військовій частині А-1366 для організації загальновійськового полігону і розташованої на території Веселодолинської сільської ради, а також переведено вказану земельну ділянку в землі запасу Веселодолинської сільської ради.
Розпорядженням Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 26.03.2007 №80/А-2007 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Карпати" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради площею 160 га строком на 49 років.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 у справі №2-а-3436/08/1570, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" від 05.05.2005 №101/А-2005 та п.1 розпорядження 14.12.2005 №368/А-2005 від "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо врегулювання земельних відносин з військовими формуваннями".
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, керуючись положеннями Законів України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", "Про Збройні Сили України", ЗК України, ЦК України зазначив, що незважаючи на відсутність державного акту, право постійного користування вищезазначеними землями залишалося за Міністерством оборони України і виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони, а тому відповідач, приймаючи оскаржуване розпорядження, перевищив свої повноваження щодо володіння, користування і розпорядження земельними ділянками із земель Тарутинського артполігону.
Водночас, як зауважили суди, всупереч ч. 5 ст. 116, ст. 149 ЗК України, рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки уповноваженим органом не приймалося, а згода Міністром оборони України на її вилучення не надавалася.
Крім того, суди дійшли висновку, що встановлений постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 у справі № 2-а-3436/08/1570 факт належності спірної земельної ділянки до земель оборони визнаний господарськими судами попередніх інстанцій таким, що має преюдиціальне значення і є обов'язковим для господарського суду при вирішенні даної справи по суті.
Втім, колегія Вищого господарського суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.
Сервисы для юристов