Постанова ВГСУ від 09.03.2017 року у справі №910/7572/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Справа № 910/7572/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.,суддіБакуліна С.В., Ходаківська І.П. розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страхові гарантії"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 рокуу справі№ 910/7572/16Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний центр "Крок"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страхові гарантії"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк"простягнення грошових коштів

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Співак Н.М. - відповідача:Косач Г.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 (суддя Цюкало Ю.В.) позов задоволено повністю.

Рішення суду ґрунтується на тому, що матеріалами справи підтверджується факт настання страхових випадків за спірними договорами добровільного страхування та відсутність підстав для відмови у виплаті вказаного страхового відшкодування, з огляду на що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, зазначені відповідачем у листі № 2177-кв від 30.12.2015, є необґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 р. (судді: Калатай Н.Ф., Чорногуз М.Г., Агрикової О.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 залишено без зміни.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Страхові гарантії" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Заявник доводить, що суди не врахували тих обставин, що страхувальник не надав доказів перебування транспортних засобів у його власності на момент звернення до Страховика із заявою про настання страхового випадку, тобто не доведено наявність майнового інтересу щодо застрахованого майна (підтвердження, що транспортні засоби належать саме Страхувальнику на певній підставі і, відповідно, саме він має право на отримання компенсації).

Заявник вважає, що за змістом норм п. 2 ст. 989 ЦК України, пунктом 2 ст. 21 Закону України «Про страхування», умов п. 15.3.2 Договору-1 та Договору-2, передбачений обов'язок Страхувальника при укладанні договору страхування надати інформацію Страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику. В контексті наведених положень страхувальник не повідомив про обставини переходу застрахованого майна у володіння третіх осіб, що мало місце внаслідок захоплення підприємства. Заявник доводить, що заява Страхувальника щодо незаконного заволодіння транспортними засобами надійшла до Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області 17.08.2015р., а не як стверджує страхувальник 27.07.2015 р., тобто мав місце факт несвоєчасного звернення Позивача до правоохоронних органів, що є підставою для відмови Страховика у здійсненні страхового відшкодування

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний центр "Крок" у відзиві доводи скарги заперечує.

Ухвалою від 16.01.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Поляк О.І. касаційна скарга приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страхові гарантії" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 09.02.2017.

Розпорядженням від 09.02.2017 у зв'язку з перебуванням судді Поляк О.І. на лікарняному проведено автоматичну заміну складу колегії суддів. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів призначено склад колегії: Яценко О.В., Бакуліна С.В., Ходаківська І.П.

Ухвалою від 09.02.2017 перегляд судового рішення за касаційною скаргою відкладено на 09.03.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.07.2014 відповідач як Страховик та позивач як Страхувальник уклали Договір добровільного страхування наземного транспорту № 000774/01/14-ДП (далі Договір-1) та договір добровільного страхування наземного транспорту № 000775/01/14-ДП (далі Договір 2), предметом яких є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням наземними транспортними засобами (ТЗ) та додатковим обладнанням (ДО) цих транспортних засобів, зазначених в Додатках 2 до вказаних договорів.

Відповідно до пп. 7.2. п. 7 Договору 1 та Договору 2, до страхових ризиків за вказаними договорами, серед іншого, віднесено й незаконне заволодіння ТЗ та ДО, а також пошкодження чи знищення ТЗ та ДО внаслідок ДТП при незаконному заволодінні (франшиза - 5%).

В п.п. 8.1. п. 8 Договору 1 та Договору 2 сторонами погоджено, що загальна страхова сума становить 420 000 грн. по кожному з договорів.

В пунктах 10 Договору 1 та Договору 2 сторони погодили строк дії договорів:

- строк дії Договору 1 - з 00 годин 00 хвилин 02.08.2014 по 24 години 00 хвилин 01.08.2015;

- строк дії Договору 2 - з 00 годин 00 хвилин 24.08.2014 по 24 години 00 хвилин 23.08.2015.

Згідно з пп. 13.5. п. 13 Договору 1 та Договору 2, у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, страхувальник зобов'язаний надати страховикові всю необхідну інформацію і документацію по встановленню причин і наслідків страхового випадку, а також вжити всіх можливих заходів щодо з'ясування вказаних обставин та застосування регресних прав до третьої сторони (при наявності підстав або передумови до цього).

В пп. 14.1. п. 14 Договору 1 та Договору 2 сторони погодили, що залежно від характеру страхового випадку і обставин, за яких він мав місце, настання страхового випадку має бути підтверджено при незаконному заволодінні ТЗ: довідкою слідчих органів про порушення кримінальної справи, довідкою слідчих органів про призупинення кримінальної справи, свідоцтво про реєстрацію ТЗ.

Відповідно до пп. 15.3.6. п. 15. Договору 1 та Договору 2 страхувальник зобов'язаний негайно заявити про подію (але не пізніше шести годин з моменту настання події), що може бути визнана страховим випадком, у відповідні державні органи (ДАІ, інші правоохоронні органи тощо).