Постанова ВГСУ від 09.03.2017 року у справі №910/7527/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Справа № 910/7527/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волеум Індастріз"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 03.08.2016у справі910/7527/16 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Волеум Індастріз"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Енергозберігаючі Технології"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Селект Груп"третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Іст Агро Трейдінг"провизнання недійсним договорув судовому засіданні взяли участь представники: - ТОВ "Волеум Індастріз" Гладкий Р.В., - ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" Качкуров Ф.В., - ТОВ "Селект Груп" повідомлений, але не з'явився, - ТОВ "Іст Агро Трейдінг" Бистров А.В., - вільний слухач Софіщенко В.А.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Волеум Індастріз" (надалі - ТОВ "Волеум Індастріз" / позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Енергозберігаючі Технології" (надалі - ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" / відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Селект Груп" (надалі - ТОВ "Селект Груп" / відповідач-2), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Агро Трейдінг" (надалі - ТОВ "Іст Агро Трейдінг" / третя особа), та просило суд визнати недійсним укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 договір іпотеки від 29.12.2015, з посиланням на його фіктивність.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2010 у справі № 910/7527/16 (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 (головуючий суддя Власов Ю.Л., судді: Майданевич А.Г., Хрипун О.О.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст. 16 ГПК України, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції і передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання підсудності.

22.02.2017, через канцелярію Вищого господарського суду України від ТОВ "Іст Агро Трейдінг" надійшов відзив на касаційну скаргу, за змістом якого третя особа просить суд відмовити ТОВ "Волеум Індастріз" у задоволенні касаційної скарги.

У судовому засіданні, 22.02.2017, представником ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" Качкуровим Ф.В. подано клопотання про продовження строку та відкладення розгляду справи у зв'язку з неотриманням копії касаційної скарги та з метою ознайомлення з матеріалами справи, в тому числі, з текстом самої скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.02.2017 продовжено строк розгляду справи № 910/7527/16, розгляд касаційної скарги ТОВ "Волеум Індастріз" відкладено на 09.03.2017.

07.03.2017 до Вищого господарського суду України надійшла заява ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології", в якій відповідач-1 повідомив суд про зміну свого керівника та про відкликання всіх довіреностей, виданих на представництво інтересів товариства до 14.01.2017.

09.03.2017, до початку судового засідання, від ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" надійшли клопотання про залучення документів до матеріалів справи та відзив на касаційну скаргу ТОВ "Волеум Індастріз", відповідно до якого відповідач-1 просить суд залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 - без змін.

09.03.2017, в судовому засіданні, представником ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" Качкуровим Ф.В. заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку зі зміною керівника товариства та, відповідно, зміною представника відповідача-1, уповноваженого представляти останнього в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, не вбачає причин для його задоволення, оскільки, в ухвалі про призначення справи до розгляду сторони попереджалися про те, що неявка їх представників сторін у судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи; крім того, як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2017 представник ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" Качкуров Ф.В. (він же і присутній в даному судовому засідання 09.03.2017) був ознайомлений з матеріалами даної справи на підставі поданої ним заяви від 24.02.2017; до того ж, розгляд господарської справи обмежений строком, встановленим у ст. 69 ГПК України.

Також, 09.03.2017. в судовому засіданні представником ТОВ "Іст Агро Трейдінг" було заявлено усне клопотання про зупинення касаційного провадження у справі до закінчення досудових слідств у кримінальних справах, які стосуються певним чином відповідача-1 - ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології". Однак, на підтвердження вказаного, третьою особою не було надано суду належних та допустимих доказів, а тому, враховуючи, що необґрунтоване зупинення провадження у даній справі може призвести до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, підстав для задоволення даного клопотання немає.

Ознайомившись з матеріалами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дотримання ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому касаційна інстанція, не будучи обмежена доводами касаційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 18.12.2014 між позивачем (покупець) та третьою особою (постачальник) було укладено договір постачання № 1812/1, відповідно до умов якого постачальник продає, а покупець приймає та оплачує олію соняшникову нерафіновану українського походження врожаю 2013-2014 наливом, у кількості та асортименті згідно з підписаними сторонами специфікаціями та/або додатковими угодами, які є невід'ємною частиною цього договору.

17.12.2014, між позивачем та відповідачем-1 укладено договір поруки, за умовами якого відповідач-1 гарантує виконання третьою особою взятих на себе зобов'язань за договором постачання № 1812/1 від 18.12.2014 на поставку олії соняшникової врожаю насіння 2014 року українського походження, а саме, при невиконанні третьою особою взятих на себе зобов'язань в частині поставки вже сплаченого товару, відповідач-1 компенсує 100 % суми, яка дорівнює сумі невиконання третьою особою умов договору постачання перед позивачем, та зобов'язується нести у повному обсязі солідарну відповідальність за невиконання третьою особою зобов'язань з поставки товару.

Також, умовами договору поруки визначено, що у разі виникнення зобов'язання перед позивачем, третя особа та відповідач-1 відповідають як солідарні боржники, і позивач має право на власний розсуд вимагати виконання зобов'язання третьої особи окремо відповідачем-1.

Як стверджує позивач, взяті на себе зобов'язання за договором постачання він виконав належним чином та здійснив оплату товару у визначений договором строк, проте, третя особа поставку товару не здійснила та не повернула позивачу грошові кошти. Оскільки третя особа належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання за договором постачання № 1812/1 від 18.12.2014, позивач звертався до відповідача-1 з письмовими вимогами щодо виконання зобов'язань, передбачених договором поруки, проте вимоги позивача так і не були задоволені, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до третьої особи, відповідача-1 та ТОВ "АГРОСЕРВІС ПВП" про визнання укладеним договору поруки та стягнення грошових коштів в сумі 5 794 895,34 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2016 у справі № 909/203/16 було встановлено, що на виконання умов договору постачання № 1812/1 від 18.12.2014 позивач здійснив оплату товару на загальну суму 4 536 000 грн., проте третьою особою товар поставлено не було, грошові кошти позивачу не повернуті. Враховуючи наявність укладеного між позивачем та ТОВ "АГРОСЕРВІС ПВП" договору поруки № 17/12 від 17.12.2014, та встановлення судом під час розгляду справи укладання між позивачем та відповідачем-1 договору поруки від 17.12.2014, суд вимоги позивача задовольнив в повному обсязі, визнав укладеним договір поруки від 17.12.2014 між позивачем і відповідачем-1, та стягнув з третьої особи, відповідача-1 та ТОВ "АГРОСЕРВІС ПВП" солідарно на користь позивача 5 794 895,34 грн., з яких 4 563 000 грн. основного боргу, 907 200 грн. штрафу, 124 895,34 грн. 3 % річних, 226 800 грн. збитків та 86 923,42 грн. судового збору.

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено судами, 29.12.2015 між відповідачем-1 (іпотекодавець) та відповідачем-2 (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки № 1/28122015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бородіною О.В. за реєстр. № 4102, згідно з умовами якого іпотекою за цим договором забезпечується виконання зобов'язання відповідача-1 перед відповідачем-2 за договором поставки № 1-15122015 від 15.12.2015, а саме оплати товарів загальною вартістю 47 500 000 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно за адресою: Миколаївська область, Братський район, смт. Братське, вул. Промислова, буд. 4, яке належить відповідачу-1 відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.04.2013 р., індексний номер 2894298, виданого Реєстраційною службою Братського районного управління юстиції Миколаївської області.

Вартість предмета іпотеки визначено у сумі 32 136 610,33 грн. з ПДВ (п. 4.4. договору іпотеки).

Пунктом 4.8. договору іпотеки передбачено, що іпотека, яка виникає в силу цього договору, є забезпечувальним обтяженням і підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством України. Предметом забезпечувального обтяження є предмет іпотеки.

Звертаючись до господарського суду міста Києва з позовними вимогами про визнання недійсним укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 договору іпотеки від 29.12.2015, ТОВ "Волеум Індастріз" вказувало, що шляхом укладання спірного договору іпотеки та передачею в іпотеку відповідачу-2 наявного у відповідача-1 нерухомого майна загальною вартістю 32 136 610,33 грн., відповідач-1 свідомо здійснив дії, якими ухилився від виконання взятих на себе зобов'язань за договором поруки від 17.12.2014 та позбавив позивача можливості реального виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2016 у справі № 909/203/16 про стягнення заборгованості за договором постачання солідарно з відповідача-1 та третьої особи.

На думку позивача, вказаний договір іпотеки містить ознаки фіктивного правочину, суперечить вимогам статті 3 ЦК України, засадам добросовісності, розумності та справедливості, на яких має ґрунтуватися зобов'язання, а також був укладений відповідачами без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювалися.