Постанова ВГСУ від 09.02.2016 року у справі №910/26941/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Справа № 910/26941/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк Д.Кривди, С.Могил, розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуУкраїнського державного науково-дослідного та проектного інституту "Укрндіпроектреставрація"на постановувід 25.11.2015Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/26941/15за позовомУкраїнського державного науково-дослідного та проектного інституту "Укрндіпроектреставрація"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД"пророзірвання договору та стягнення 8 050 000, 00 грну судове засідання прибули представникпозивачаВакулік А.А. (дов. від 07.12.2015 № 01/07),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Український державний науково-дослідний та проектний інститут "Укрндіпроектреставрація" звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" про розірвання договору та стягнення 8 050 000,00 грн.

При цьому, до позовної заяви позивачем додане клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 (суддя І.Отрош) відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; позовна заява і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.

Ухвала мотивована наступним.

З прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд: 1) розірвати Договір № 14/МА-11 на виконання робіт із створення проектно-кошторисної документації від 28.07.2011 (вимога немайнового характеру) та 2) стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 8 050 000, 00 грн (вимога майнового характеру), у зв'язку з чим при зверненні з даним позовом до суду позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 121 968,00 грн (1218,00 грн за вимогу немайнового характеру та 120 750,00 грн за вимогу майнового характеру).

Однак, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі та порядку. При цьому, до позовної заяви позивачем долучено заяву про відстрочення сплати судового збору.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Тобто, обов'язковою умовою для звільнення заявника від сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення сплати судового збору, позивач вказував на те, що постановою про арешт коштів боржника від 24.07.2015 ВП № 48207853 накладений арешт на його кошти, які знаходяться на рахунку № 26000000017142 у Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк" у межах суми 8 076 034, 76 грн, у зв'язку з чим позивач не може наразі сплатити судовий збір.

Однак, позивачем не доведено суду, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі, оскільки як вбачається з постанови про арешт коштів боржника від 24.07.2015 ВП № 48207853, арешт накладено на грошові кошти, які знаходяться виключно на рахунку № 26000000017142, тоді як пояснень та доказів на підтвердження відсутності у позивача інших банківських рахунків, так само як і доказів накладення арешту на кошти, які знаходяться на інших рахунках, позивачем суду не надано.

Інших обґрунтованих обставин та доказів, що підтверджують важкий матеріальний стан, позивачем суду не надано.

З посиланням на вказане, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт існування обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати позивачем судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 (колегія суддів: І. Скрипка, С.Гончаров, Є.Шаптала) ухвала Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 залишена без зміни.

Постанова мотивована наступним.

Позивачем до заяви про відстрочення сплати судового збору до суду першої інстанції долучено лише постанову ВДВС від 24.07.2015 про накладення арешту на р/р № 26000000017142 в ПАТ "Укрсоцбанк" у межах суми 8 076 034, 76 грн та постанову ВДВС від 24.07.2015 про арешт майна боржника та заборону на його відчуження.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач посилається на те, що наявність відкритого виконавчого провадження, в рамках якого винесено три постанови державного виконавця про накладення арешту на усі грошові кошти, а також постанови про накладення арешту на усе майно боржника (скаржника) з забороною його відчуження, унеможливлює сплату скаржником судового збору на момент подання позову у зв'язку з відсутністю можливості розпорядження грошовими коштами та відсутності можливості розпорядження майном з метою отримання грошових коштів для оплати судового збору.

При цьому, до суду апеляційної інстанції позивачем вже долучена копія постанови ВДВС від 28.09.2015 про арешт коштів боржника в ПАТ "Укрсоцбанк", ПАТ "Фінансова ініціатива", ГУ ДКСУ в Києві, в Казначействі України лише в межах суми 8 076 034, 76 грн, яка до суду першої інстанції позивачем не подавалась та про її існування не було зазначено ні в позовній заяві, ні в клопотанні про відстрочення сплати судового збору, а отже про неї не було відомо місцевому господарському суду на час прийняття ухвали від 19.10.2015.

Заявником не наведено даних про те, скільки ж коштів знаходиться на рахунках скаржника, на які накладено арешт лише у межах суми 8 076 034,76 грн, та доказів того, що коштів, які знаходяться на рахунках позивача дійсно недостатньо для сплати заборгованості по рішенню суду у справі № 910/10549/14 та сплати судового збору за подання позовної заяви у даній справі.

Що стосується постанови ВДВС від 24.07.2015 про накладення арешту на майно боржника (позивача) в межах суми 8 076 034, 76 грн, то матеріали справи не містять даних про опис будь-якого майна позивача згідно з вказаною постановою ВДВС, та внесення відповідних обтяжень щодо розпорядження будь-яким майном позивача.

З посиланням на вказане, апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без зміни.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить ухвалу та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, до касаційної скарги заявником додане клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до моменту розгляду її по суті.