Постанова ВГСУ від 08.12.2015 року у справі №908/3585/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 908/3585/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С.(доповідач), Мамонтової О.М. ,розглянувши касаційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 08.09.2015у справі№ 908/3585/15 господарського суду Запорізької області за позовом1. Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради 2. Комунальної установи "Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя"доПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ" провнесення змін до п.п.1.2 розділу 1, п.п. 3.1 та 3.3 розділу 3 до договору оренди майна від 08.11.2012 р. №79/12 за участю представників сторін:позивача 1: позивача 2:не з'явився, не з'явився,відповідача:не з'явився ,

В С Т А Н О В И В:

Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Позивач 1) та Комунальна установа "Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя" м. Запоріжжя (Позивач 2) звернулись до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ" (Відповідач) з вимогами про внесення змін до п.п. 1.2 розділу 1, п.п. 3.1 та 3.3 розділу 3 в додатковій угоді до договору оренди майна від 07.11.2012р. № 79/12 та викладення їх у запропонованій редакції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 у справі № 908/3585/15 позов задоволено повністю, внесено зміни до п.п. 1.2 розділу 1, п.п. 3.1 та 3.3 розділу 3 в додатковій угоді до договору оренди майна від 08.11.2012р. № 79/12.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2015, рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Присуджено до стягнення з позивачів на користь відповідача по 304,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги з кожного.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2015 скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 08.11.2012 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), Комунальною установою "Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя" (Балансоутримувач) та Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Оранта-Січ", (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №79/12, відповідно до п.1.1 якого Орендареві було передано в строкове оплатне користування нежитлове приміщення № 94 першого поверху будівлі (літ. А-6) площею 14,0 кв. м. в будинку 80 по вулиці Перемоги в місті Запоріжжі вартістю 29 039 грн. станом на 15.09.2012 згідно звіту про незалежну оцінку та висновку про його вартість.

В п. 1.2 цього договору передбачено, що приміщення має використовуватися для розміщення офісу філії орендаря.

На виконання п. 2.1 договору, передача об'єкту оренди була підтверджена актом прийому-передачі від 08.11.2012.

Відповідно до п.11.1. строк договору оренди становить 2 роки 11 місяців, з 08.11.2012 по 08.10.2015.

Згідно із п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.02.2006 № 63, від 06.04.2011 № 47, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 та складає 5227,02 грн. на рік згідно з розрахунком. В свою чергу, п.3.2. договору встановлено, що орендна плата за перший місяць (листопад 2012р.) становить: 436,03рн. * І інфл. (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції).

Зі змісту додатку №1 до договору вбачається, що при визначені розміру орендної плати була використана ставка орендної плати на рівні 18% від вартості майна, визначеної експертним шляхом.

У пункті 3.6. договору сторони дійшли згоди, що орендна плата підлягає обов'язковому перегляду на вимогу однієї із сторін у випадку затвердження органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та інших нормативно-правових актів нових річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна комунальної власності міста Запоріжжя з урахуванням передбаченого цим договором цільового використання об'єкта оренди.

При цьому, згідно п.11.3 договору зміни та доповнення до нього можуть мати місце за погодженням сторін, оформлюватися в письмовій формі і становлять невід'ємну частину договору.

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що в результаті планової перевірки фінансово-господарської діяльності, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області на початку 2015, було виявлено, що договір оренди від 08.11.2012 був укладений із застосуванням невірного розміру річної орендної ставки, а саме, замість орендної ставки у розмірі 40 %, яка спеціально передбачена для розміщення фінансових установ, була застосована ставка у розмірі 18 % - передбачена для офісів.

Отже, звертаючись до суду з даним позовом, позивачі зазначали, що під час укладання договору оренди не було враховано спеціальний статус відповідача, який передбачений положеннями ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та ст. 2 Закону України "Про страхування", що в подальшому призвело до завдання місцевому бюджету збитків у розмірі недоотриманої орендної плати за період з листопада 2012.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вказав, що спірний договір від 08.11.2012 був укладений з порушенням п.3 додатку 2 Методики розрахунку розміру орендної плати та пропозиції її розділу, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 та п.1 рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 №47.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що в даному випадку підставою для запровадження змін до умов договору оренди, виходячи з наведених підстав позову та встановлених обставин, виступає саме допущена, зокрема позивачами, при укладанні договору, помилка відносно розміру ставки орендної плати, яка має бути застосована з огляду на статус Орендаря як фінансової установи. Таким чином, означені спірні зміни не зумовлені діючими нормами законодавства чи умовами договору обставиною, а помилка у визначені розміру ставки не є ані зміною умов господарювання, ані істотним порушенням з боку Орендаря чи істотною зміною обставин, відтак відсутні підстави для зміни розміру орендної плати всупереч бажання Орендаря , тому у задоволенні позову слід відмовити.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У пункті п. 6 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.