ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2016 року Справа № 918/388/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Грека Б.М.,
Корнілової Ж.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року у справі № 918/388/16 господарського суду Рівненської області за позовом Першого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області до Приватного акціонерного товариства "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" про стягнення 605180,09 грн.,
за участю представників:
Прокуратури: Хорс К.Б., посв. № 042931 від 15.04.2016 року,
Позивача: не з'явився,
Відповідача: не з'явився.
В с т а н о в и в :
Перший заступник прокурора Рівненської області (далі - Прокурор) звернувся господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області (далі - ДЕІ у Рівненській області, Інспекція, Позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" (далі - ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів", Фабрика, Відповідач) про стягнення 605180,09 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.07.2016 року позов Прокурора задоволено частково, а саме: стягнуто з ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" на користь держави в особі ДЕІ у Рівненській області 40069,80грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них в доход Державного бюджету України 30%, що складає 12020,94грн., в доход бюджету Рівненської області 20%, що складає 8013,96 грн. і в доход місцевого бюджету Рівненської міської ради 50%, що складає 20034,90грн.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року рішення господарського суду Рівненської області від 21.07.2016 року скасовано та прийняти нове рішення, яким позов Прокурора задоволено: стягнуто з ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" на користь держави в особі ДЕІ у Рівненській області 605180,09грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них в доход Державного бюджету України 30%, що складає 181554,03 грн., в доход бюджету Рівненської області 20%, що складає 121036,02грн. і в доход місцевого бюджету Рівненської міської ради 50%, що складає 302590,04 грн.
У поданій касаційній скарзі, ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 42, 33, 34, 43, 104 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2016 року, у зв'язку з відрядженням судді Могила С.К., здійснено зміну складу колегії суддів для розгляду вказаної касаційної скарги у складі: Малетича М.М. - головуючий (доповідач), Грека Б.М. та Корнілової Ж.О.
Заслухавши пояснення Прокурора, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Вимогами Прокурора у даній справі, з посиланням на ст.ст. 10, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 38, 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", та встановленням ДЕІ у Рівненській області факту порушення природоохоронного законодавства, є стягнення з ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" 605180,09грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності останнього, пов'язаного із забрудненням атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу, за період з 28.05.2013 року по 01.10.2015 року.
Суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п.п. 2.1.2, 2.2, 3.11, 3.12 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затв. Наказом Міністерства хорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008р., зареєстр. в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. № 48/16064 (далі - Методика) та представлені докази у справі, встановивши, що за наслідками проведеної з 01.10.2015р. по 13.10.2015р. ДЕІ в Рівненській області перевірки ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" дотримання останнім вимог природоохоронного законодавства було встановлено факт відсутності у нього дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, тобто - порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, усунення якого відбулось 07.04.2016 року, шляхом отримання відповідного дозволу, тоді як наданий Прокурором розрахунок заподіяних збитків є необґрунтованим і таким, що суперечить вимогам Методики, оскільки був зроблений на підставі інструментально-лабораторного методу, використання якого в даному випадку є неможливим через відсутність у Відповідача відповідних інструментально-лабораторних вимірювань та, з урахуванням наданого Позивачем під час розгляду даної справи нового такого розрахунку, зробленого за рахунковим методом на підставі довідки Відповідача про кількість використаного природного газу у період з моменту виявлення правопорушення і до отримання відповідного дозволу тобто - до 06.04.2016 року, що, на думку суду, відповідає вимогам Методики, дійшов висновку про часткове задоволення позову Прокурора і стягнення з Відповідача на користь Позивача 40069,80грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за період з 13.10.2015 року (дата складання Акта перевірки) до 07.04.2016 року (дата отримання дозоволу).
Апеляційний господарський суд, з посиланням на ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 41 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", та представлені у справі докази, погодився з висновком суду першої інстанції про порушення Відповідачем законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, а саме - наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, усунення якого відбулось 07.04.2016 року, шляхом отримання останнім відповідного дозволу проте, водночас, не погодився з висновками суду про неправильність наданого Прокурором розрахунку розміру збитків за період з 28.05.2013 року по 01.10.2015 року, та вважав, що такий відповідає вищезгаданої Методиці, тоді як при вирішенні даного спору, місцевий господарський суд, за відсутності заяви Прокурора чи Позивача про зміну предмету або підстав позову, фактично вийшов за межі заявленого позову, у зв'язку з чим, скасувавши рішення суду першої інстанції про часткове задоволення даного позову, прийняв нове рішення - про задоволення позову.
Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України "Про охорону атмосферного повітря".
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції, що діяла після отримання Відповідачем нового дозволу на викиди забруднюючих речовин), для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.
За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.
Сервисы для юристов