ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2016 року Справа № 916/4322/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Мачульського Г.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії " Manchester Shipping S.A." на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 27.07.2016у справі№ 916/4322/15Господарського судуОдеської областіза позовомДержавного підприємства "Одеський морський торговельний порт"доКомпанії " Manchester Shipping S.A." простягнення 3879262,50 грнза участю представників: позивачаКульшик К.В. - предст. дов. від 10.10.2016відповідачаГубар А.Л.- предст. дов. від 05.11.2015
ВСТАНОВИВ:
26.10.2015 Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Компанії " Manchester Shipping S.A." 3879262,50 грн (еквівалент 177500 дол. США відповідно до офіційного курсу НБУ за станом на 22.09.2015) неустойки за невиконання відповідачем обов'язку повернути річ, передбаченої статтею 785 Цивільного кодексу України.
Звертаючись з позовом, позивач, керуючись вимогами статей 12, 15 та 16 Господарського процесуального кодексу України, виходив із підвідомчості та підсудності спору Господарському суду Одеської області, враховуючи розташування у місті Одесі представництва відповідача.
21.12.2015 до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказав, що провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі пункту 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги договором фрахтування судна, а відтак, спір підлягає вирішенню в арбітражній комісії, що не потребує досягнення згоди; обов'язок відповідача повернути судно на підставі рішення арбітражу виникне лише після офіційного визнання рішення цього суду в порядку, встановленому законодавством; правовідносини фрахтування, які склалися між сторонами, врегульовано окремою главою 64 Цивільного кодексу України, відтак, до спірних правовідносин не застосовуються приписи статі 785 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.04.2016 (судді: Рога Н.В. - головуючий, Цісельський О.В., Волков Р.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 177500 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 22.09.2015 еквівалентно 3879262,50 грн, та витрати по судовому збору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 (судді: Діброва Г.І. - головуючий, Принцевська Н.М., Колоколов С.І.) рішення місцевого господарського залишено без змін як законне і обґрунтоване.
Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарських судів попередніх інстанцій та припинити провадження у справі. Скаргу мотивовано доводами про порушення господарськими судами норм процесуального та матеріального права, а саме: в порушення вимог пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, статей 7, 8, частини першої статті 16 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суди дійшли помилкового висновку про можливість розгляду даного спору господарським судом за наявного та чинної арбітражної угоди, яка поширює свою дію на спірні правовідносини сторін, безпідставно відхилили клопотання відповідача про припинення провадження у справі з огляду на її непідвідомчість господарським судам України; закон не встановлює форми, в якій може бути заявлено про передачу справи на розгляд до арбітражного суду; суди безпідставно застосували приписи статті 785 Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини за договором найму (глава 58 Цивільного кодексу України), до правовідносин за договором фрахтування, які регулюються спеціальним законодавством, зокрема, Кодексом торговельного мореплавства та статтею 912 Цивільного кодексу України (глава 64 Цивільного кодексу України - "Перевезення").
Позивач у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу (з поясненнями) відхилив доводи касаційної скарги, як необґрунтовані та спрямовані на ухилення від виконання своїх зобовязань.
Відповідач у судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 18.12.2001 Державне підприємство "Одеський торгівельний порт" (Судновласник) та Компанія " Manchester Shipping S.A." (Фрахтувальник) уклали Договір № КД -39 Стандартний бербоутний чартер Балтійського і міжнародного морського комітету (кодова назва "БЄРКОН 89"), за умовами якого Державне підприємство "Одеський торгівельний порт" передало у Бербоут судно "Інженер Вальчук". Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати фрахтову ставку згідно з боксом статей 21, 23 частини І договору в редакції додаткової угоди № КД -39/6 від 16.12.2011 до Договору.
Додатковими статтями до договору (частина 3) в редакції додаткової угоди № КД -39/6 від 16.12.2011 до договору обумовлено, що оплата фрахту, як погоджено в боксі 21, частини 1 договору, оплачується Фрахтувальником на банківський рахунок Судновласника авансом за місяць в продовж 7 банківських днів з початку наступного місячного періоду, проти факсового рахунку Судновласника, який надається Фрахтувальнику за 5 днів до початку наступного місячного періоду. ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства України, датою оплати фрахту є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Одеського порту.
Відповідно до умов статті 21 частини 1 додаткової угоди від 16.12.2011 до Договору №КД-39 від 18.12.2001 орендна плата (фрахт) складає 250 доларів США в добу (без урахування ПДВ); ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з частиною 1 статті 33, частиною 3 статті 32 Додаткової угоди від 16.12.2011 до Договору № КД-39 від 18.12.2001, сторони домовились, що будь-яка суперечка, що виникає за договором або у зв'язку із ним, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України; в процесі розгляду і вирішення суперечки застосовується регламент Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України; правом, регулюючим договір, є матеріальне право України.
Рішенням Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 25.09.2014 позов Державного підприємства "Одеський торгівельний порт" задоволено у повному обсязі, стягнуто з Компанії "Manchester Shipping S.A." 45300 доларів США заборгованості за фрахт судна та 4518 доларів США відшкодування по сплаті арбітражного збору; договір стандартного бербоутного чартеру Балтійського та міжнародного морського комітету (кодова назва "БЄРІКОН 89") розірвано та зобов'язано відповідача повернути Одеському порту судно "Інженер Вальчук" за актом приймання-передачі у Одеському порту, причал № 28, Україна.
Рішення Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 25.09.2014 зобов'язує Компанію "Manchester Shipping S.A." виконати його після отримання; відповідно до довідки Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України № 4445/14-6 від 03.11.2014 у справі МАК №13л/2013 рішення по зазначеній вище справі є остаточним та набрало чинності з моменту його винесення, а саме, 25.09.2015, Компанія " Manchester Shipping S.A." була належним чином повідомлена про всі стадії арбітражного розгляду та брала участь у судовому процесі.
Станом на 22.09.2015 рішення Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 25.09.2014 в частині повернення судна Державному підприємству "Одеський торгівельний порт" відповідач не виконав.
Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України позивач розрахував відповідачу неустойку, яка складає: 250 доларів США (фрахтова ставка) х 2=500 доларів США, 335 діб х 500 доларів США = 177500 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 22.09.2015 становить 3879262,50 грн.
В порядку досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу від 12.08.2015 № 20/1-1399 про оплату неустойки, запропонувавши передати спір на розгляд Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України; відповідач вимогу за станом на час розгляду справи не виконав, а також повідомив позивача, що пропозиція передати спір на розгляд арбітражу ним не розглядається.
Місцевий господарський суд відхилив клопотання відповідача про припинення провадження по справі відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки предметом даного спору є стягнення неустойки з підстав невиконання умов вже розірваного Договору № КД-39 Стандартний бербоутний чартер Балтійського і міжнародного морського комітету (кодова назва "БЄРКОН 89") від 18.12.2001.
Також, відхиляючи доводи відповідача щодо моменту виникнення у нього обов'язку повернути судно, суд вказав, що рішення міжнародних арбітражів, місцезнаходженням яких територія України, не потребують визнання, а лише звернення до виконання, а відповідно до пункту 4 Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (Додаток № 1 до Закону України № 4002-ХІІ) та пункту 5 Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України (Додаток № 2 до Закону України № 4002-ХІІ) рішення МКАС при ТПП України та МАК при ТПП України виконуються сторонами добровільно у встановлені ним строки, а якщо строк виконання в рішенні не зазначено, воно підлягає негайному виконанню. Не виконані у строк рішення виконуються відповідно до закону і міжнародних договорів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції проаналізував зміст укладеного сторонами договору та правове регулювання відповідних правовідносин та дійшов висновку, що правовідносини за договором № КД-39 Стандартний бербоутний чартер Балтійського і міжнародного морського комітету регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України найм (оренда), відтак, вимога позивача щодо стягнення з відповідача неустойки за період з 26.09.2014 по 15.09.2015 в розмірі 177500 доларів США (3879262,50 грн. за курсом Національного банку України станом на 22.09.2015) є законною та обґрунтованою.
Переглядаючи справу за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції вказав, що у рішенні Морської Арбітражної Комісії при Торгово-промисловій палаті України від 25.09.2014 МАК №13л/2013 вказано, що рішення вступає в законну силу 25.09.2014, є остаточним і обов'язковим і підлягає негайному виконанню, а ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.06.2015, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28.10.2015, в задоволенні клопотання відповідача про його скасування відмовлено в повному обсязі.
Сервисы для юристов