Постанова ВГСУ від 08.11.2016 року у справі №911/1978/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 911/1978/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 у справі№ 911/1978/15 Господарського судуКиївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна"до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність"простягнення 51820339,90 грн.за участю представників: позивачаКовальчук В.С. - предст. дов. від 01.01.2016; відповідачаГерасименко Є.С. - предст. дов. від 20.05.2016;

ВСТАНОВИВ:

30.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" подало до господарського суду позов про зобов'язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" повернути 8642,635 тон пшениці 4-6 класу та 9271,151 тон зерна кукурудзи 3-го класу такої ж якості, як і зерно, передане на зберігання відповідачу за договором складського зберігання зерна, посилаючись на незаконність відмови відповідача у видачі зерна, порушення свого майнового права та на приписи статей 16, 936, 953 Цивільного кодексу України.

30.06.2015 позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь 51820339,90 грн збитків, завданих втратою відповідачем зерна, переданого йому позивачем на зберігання, відповідно до статей 950, 951 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позов відхилив позовні вимоги, вказавши, що між ним та позивачем відсутні правовідносини за договором зберігання, а надані позивачем документи не підтверджують підстав поданого позову. Натомість вказав, що ним та позивачем було укладено договори купівлі-продажу зернових культур, на виконання яких позивач зерно не отримав, власності на нього не набув, відтак, правовідносини зі зберігання зерна не розпочались.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.12.2015 (судді: Рябцева О.О. - головуючий, Бацуца В.М., Ярема В.А.) у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 (судді: Зубець Л.П. - головуючий, Пономаренко Є.Ю., Алданова С.О.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його відповідності матеріалам справи та нормам чинного законодавства; доводи апеляційної скарги відхилено як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Касаційну скаргу обґрунтовано доводами про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: суди не застосували приписи статей 218, 957 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" щодо форми та дійсності договору складського зберігання, положення статей 32 та 36 Господарського процесуального кодексу України щодо письмових доказів як засобів доказування, не врахувавши, що недодержання сторонами встановленої форми договору не має наслідком його недійсність, а обставини справи можуть доводитися складськими документами, але й іншими доказами; визначаючи вимоги до складських документів, суд неправильно застосував пункт 1.14 Положення про обіг складських документів на зерно, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України № 198 від 27.06.2003 та не застосував пункт 24 Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 № 510.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу відхилив її доводи, вказавши, що судові рішення є законними та обґрунтованими.

Позивач підтримав доводи касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідач надавав сертифіковані послуги із зберігання зерна, його право на здійснення відповідного виду діяльності підтверджується копіями сертифікатів відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки № 5623, діючий з 24.10.2012, та № 6458, діючий з 30.10.2013, оригінали яких були оглянуті судом у судових засіданнях. На виконання вимог законодавства щодо належного оформлення прийняття на зберігання зерна шляхом видачі відповідних складських документів, відповідач уклав з Державним підприємством "Держреєстри України" договір купівлі-продажу товару від 20.11.2012 № 514, відповідно до умов якого Державне підприємство "Держреєстри України" зобов'язалось передати відповідачу бланки складських документів на зерно.

01.07.2013 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність" (зерновий склад, відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" (поклажодавець, позивач) уклали договір складського зберігання зерна № 01 (далі - договір зберігання), згідно з пунктами 1.1-1.3, 1.5 якого поклажодавець передає, а зерновий склад приймає на зберігання зерно с.-г. культур на умовах, визначених цим договором. Зерно згідно з цим договором - плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей. Зерно, що передається на зберігання зерновому складу згідно з цим договором, є власністю поклажодавця або знаходиться в його управлінні (розпорядженні). Кількість зерна, що передається зерновому складу для зберігання, визначається шляхом зважування на вагах зернового складу.

Пунктом 5.2 договору зберігання визначено, що у разі втрати зерна, зерновий склад повинен повернути поклажодавцю таку саме кількість зерна такої ж якості, як зерно передане на зберігання. У разі погіршення якості зерна, переданого на зберігання, зерновий склад повинен замінити пошкоджене зерно на таку саме кількість зерна належної якості.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору зберігання строк зберігання зерна - до подання поклажодавцем вимоги про його повернення, але не довше ніж строк дії договору - до 30.06.2014.

Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Разом з тим, суди також з'ясували, що 01.07.2013 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність" (продавець, відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" (покупець, позивач) уклали договір купівлі-продажу № 104/13 (далі - договір № 104/13), відповідно до пунктів 1.1, 2.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити зерно м'якої пшениці 4-6-го класу, урожай 2013 року, насипом. Кількість товару - 5150 метричних тонн +/- 5% по вибору продавця.

Пунктами 3.1-3.3 договору № 104/13 визначено, що базис постачання товару - EXW зерновий склад продавця (Київська обл., смт Рокитно, вул. Поповича, 41А). Термін постачання товару - в період з 01 по 31.07.2013, обидві дати включені. Датою постачання товару є дата виписки зерновим складом складського документа на ім'я покупця.

Відповідно до пункту 4.3 договору № 104/13 загальна вартість товару, що постачається по договору - 7364500,00 грн. без ПДВ і може змінюватися у відповідності з пунктом 2.1 договору.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 договору № 104/13 товар вважається зданим продавцем й прийнятим покупцем: по кількості - у відповідності з вагою, вказаною в складському документі зернового складу; по якості - у відповідності з показниками, вказаними в складському документі зернового складу. Перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається з моменту оформлення зерновим складом складського документу на ім'я покупця.

23.07.2013 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність" (продавець, відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" (покупець, позивач) уклали договір купівлі-продажу № 147/13 (далі - договір № 147/13), згідно з пунктом 1.1, 2.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити зерно м'якої пшениці 4-6-го класу, урожай 2013 року, насипом. Кількість товару - 6000 метричних тонн +/- 5% по вибору продавця.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору № 147/13 базис постачання товару - EXW зерновий склад продавця (Київська обл., смт Рокитно, вул. Поповича, 41А). Термін постачання товару - в період з 23 по 31.07.2013, обидві дати включені.

Пунктом 4.3 договору № 147/13 визначено, що загальна вартість товару, що постачається по договору - 7920000,00 грн. без ПДВ і може змінюватися у відповідності з пунктом 2.1 договору.

25.07.2013 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність" (продавець, відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" (покупець, позивач) уклали договір купівлі-продажу № 151/13 (далі - договір № 151/13), відповідно до пунктів 1.1, 2.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити зерно м'якої пшениці 4-6-го класу, урожай 2013 року, насипом. Кількість товару - 3000 метричних тонн +/- 5% по вибору продавця.

Пунктами 3.1, 3.2 договору № 151/13 визначено, що базис постачання товару - EXW зерновий склад продавця (Київська обл., смт Рокитно, вул. Поповича, 41А). Термін постачання товару - в період з 25 по 31.07.2013, обидві дати включені.

Відповідно до пункту 4.3 договору № 151/13 загальна вартість товару, що постачається по договору - 3960000,00 грн. без ПДВ і може змінюватися у відповідності з пунктом 2.1 договору.