Постанова ВГСУ від 08.11.2016 року у справі №910/688/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 910/688/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників: позивача Гаркавенко С.В. - дов. від 17.10.2016 р. відповідача Миронюк Д.Д. - дов. від 31.10.2016 р. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постановувід 30.08.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі№910/688/16 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-70" простягнення 27024,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року ПАТ "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ЖБК "Ювілейний-70" про стягнення 19545,29 грн. боргу за спожиту активну енергію, 6685,80 грн. інфляційних втрат, 793,41 грн. - 3% річних на підставі статей 526, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Позивач посилався на несплату відповідачем у повному обсязі вартості отриманої електроенергії за договором №3205241 від 07.12.1995 р. внаслідок чого за період з 01.07.2011 р. по 01.07.2014 р. у останнього утворилася заборгованість у заявленій до стягнення сумі.

У відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправомірність нарахування йому плати за використану електричну енергію, яка йде на підкачку гарячої та холодної води за допомогою електронасосу за лічильником №1025782, оскільки така плата повинна бути врахована в тарифі на послуги з централізованого постачання холодної і гарячої води.

Водночас відповідач вказував на те, що виробником послуги з водопостачання та водовідведення є підприємство водоканалу, яке зобов'язане відшкодовувати позивачу, як теплопостачальній організації, витрати, пов'язані із експлуатацією електронасосу.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем безпідставно включено до складу заборгованості вартість електричної енергії, яка використана на підкачування гарячої та холодної води.

Він також вказував на те, що акти приймання-передачі товарної продукції складені позивачем в односторонньому порядку та відповідачем не отримувалися.

Від позивача 24.02.2016 р. подано до суду пояснення, в яких він вказував на правомірність здійсненого ним розрахунку заявленої до стягнення суми.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року (суддя Марченко О.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що нарахування плати за використану електричну енергію, яка йде на підкачку гарячої та холодної води за допомогою електронасосу за лічильником №1025782, відповідно до пункту 22 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 01.06.2011 р. №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" має включатися до вартості послуг з постачання гарячої та холодної води, а тому нарахування відповідачу такої плати є неправомірним.

Водночас суд вказав про те, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем з оплати поставленої електроенергії в період з липня 2014 року по грудень 2015 року, у зв'язку з чим відмовив у позові повністю.

За апеляційною скаргою ПАТ "Київенерго" Київський апеляційний господарський суд (судді: Дикунська С.Я., Зеленін В.О., Алданова С.О.), переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 30.08.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 125 Конституції України, статей 526, 598, 610, 611, 617, 651, 653, 692 Цивільного кодексу України, статей 216, 218, 275 Господарського кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011 р. "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", статей 47, 32, 35, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що оскільки межа розподілу відповідальності визначена в пункті 2 додатку № 8 до договору "Акт розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" на кабельних наконечниках в ТП2479, що перебуває на балансі відповідача, то і всі витрати відносяться на рахунок відповідача; що відсутні постанови НКРЕ, якими передбачено звільнення споживачів від оплати електричної енергії.

Скаржник вказує на те, що факт споживання відповідачем електроенергії за договором у спірному періоді доведений та підтверджується звітами про використану активну електроенергію, актами контрольного огляду засобів обліку електричної енергії. При цьому, відповідачем самостійно у звітах за спірний період були визначені обсяги спожитих ним кВт і такі звіти підписані відповідачем.

Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову у справі - без змін.

Від ПАТ "Київенерго" надійшло заперечення на відзив, в якому він вказував на правомірність нарахування спірних сум та необґрунтованість доводів відповідача, викладених у відзиві на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 07.12.1995 р. між структурним відокремленим підрозділом "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" (енергопостачальна організація) та ЖБК "Ювілейний-70" (абонент) був укладений договір на використання електричної енергії №3205241, за умовами якого енергопостачальна організація зобов'язалась відпускати електроенергію як різновид промислової продукції абоненту в межах дозволеної до використання потужності згідно з визначеними договором умовами та величинами споживання електроенергії та потужності, а абонент згідно з пунктом 4.1 договору зобов'язався оплачувати використану електричну енергію та потужності, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період за прейскурантом 09-01, діючим індексом цін та умовами договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору для визначення величини використаної електроенергії належить знімати та подавати за встановленою формулою до енергопостачальної організації показники розрахункових електролічильників та електролічильників субабонентів згідно з календарним графіком за формою відповідно до додатку № 9 до договору.

Згідно з додатком №2 до договору сторонами узгоджено такий порядок розрахунків: розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 14 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця; при розрахунку за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважаються прирівняними; оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами договору здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання; при відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду.

Умовами пункту 13 договору сторони погодили, що договір укладається на строк до 31.12.1996 р., набирає чинності з дня його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку однією із сторін не буде заявлено про відмову від договору або його перегляд.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом спору у даній справі є вимога ПАТ "Київенерго" про стягнення з ЖБК "Ювілейний-70" 19545,29 грн. боргу за спожиту активну енергію, 6685,80 грн. інфляційних втрат, 793,41 грн. - 3% річних за договором на використання електричної енергії №3205241 від 07.12.1995 р. за період з 01.07.2011 р. по 01.07.2014 р. на підставі статей 526, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.