Постанова ВГСУ від 08.11.2016 року у справі №903/246/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 903/246/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Селіваненко В.П. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу фермерського господарства "АПІС", с. Іванівка Сумської області,

на рішення господарського суду Волинської області від 08.06.2016

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2016

зі справи № 903/246/16

за позовом фермерського господарства "АПІС" (далі - Фермерське господарство), с. Іванівка Сумської області,

до приватного акціонерного товариства "Волинська фондова компанія" (далі - Товариство), м. Луцьк,

про стягнення 550 000,00 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Дубяга Н.Я. предст. (дов. від 01.02.2016)

відповідача - Дзюрило А.Р. предст. (дов. від 30.12.2015)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Товариства 550 000,00 грн., з посиланням на те, що зазначена сума коштів набута відповідачем без достатньої правової підстави та, одночасно, є сумою попередньої оплати за непоставлений товар (з урахуванням заяви про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Волинської області від 08.06.2016 (суддя Кравчук В.О.), яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 (судді Грязнов В.В. - головуючий, Розізнана І.В., Мельник О.В.) у позові відмовлено з посиланням на його необґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Фермерське господарство просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 21.10.2016 та від 07.11.2016 відмовлено у задоволенні клопотань Фермерського господарства про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- згідно з платіжними дорученнями від 05.03.2015 № 189 на суму 50 000,00 грн. та від 10.03.2015 № 232 на суму 500 000,00 грн. Фермерське господарство перерахувало на користь Товариства кошти у загальному розмірі 550 000,00 грн. з призначеннями платежу: "передплата за трактор згідно з рахунками № 804 від 05.03.2015 та № 856 від 10.03.2015 у т.ч. ПДВ";

- рахунки-фактури, на підставі яких Фермерським господарством було здійснено передплату, були виставлені Товариством із реквізитами для здійснення передплати (оплати) за трактор Deutz Fahr Agrotron X 720 згідно договору від 03.03.2015 № 91;

- в матеріалах справи міститься копія договору від 03.03.2015 № 91 про поставку трактора Deutz Fahr Agrotron X 720 вартістю 4 005 066,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, що становить 130 000,00 Євро, проте даний договір підписано лише Товариством;

- листом від 09.04.2015 № 62 Фермерське господарство звернулося до Товариства з проханням повернути здійснену згідно рахунків-фактур передплату в розмірі 550 000,00 грн., у зв'язку з неможливістю оплатити всю суму за трактор;

- листом від 14.04.2015 № 330/1 Товариство повідомило Фермерське господарство про понесені витрати, пов'язані з поставкою товару, та попередило, що відповідно до умов договору від 03.03.2015 № 91 у випадку відмови покупця від товару, продавець може скористатися правом не повертати оплату за товар як компенсацію за понесені втрати;