ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2016 року Справа № 916/1264/15-г
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Корнілової Ж.О. - головуючого, Вовка І.В., Карабаня В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Миколаївський морський Торговельний порт"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 11.05.2016у справі№ 916/1264/15-г Господарського суду Одеської області за позовомДержавного підприємства "Миколаївський морський Торговельний порт"доДержавного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо- експлуатаційне Управління морських шляхів"проСтягнення 18813,78 грн.,
за участю:
від позивача -не з'явились,від відповідача - не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт", яке є правонаступником ДП "Дніпро-Бузький морський торговельний порт", (далі - позивач, порт, ДП "ММТП") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" (далі - відповідач, управління, ДП "Чоразморшлях") про стягнення заборгованості в розмірі 18813,78 грн., з яких: 17253,00 грн. основного боргу, 1560,78 грн. пені.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано свої зобов'язання за договором на проведення днопоглиблювальних робіт з реконструкції підхідного каналу управління від 22.07.2005 № 21СП-116/220705 та договором поруки № 200106 від 20.01.2006 щодо оплати поставленого дизельного палива.
У правове обґрунтування позову порт послався на ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.06.2015 позовну заяву Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" задоволено. Стягнуто із Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів" на користь Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" 17253,00 грн. основного боргу та 1560,78 грн. пені.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 у справі № 916/1264/15-г рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2015 скасовано. У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт до Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" про стягнення 18813,78 грн. відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015 касаційну скаргу Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 у справі № 916/1264/15-г Господарського суду Одеської області частково задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 у справі № 916/1264/15-г скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.02.2016 (суддя Оборотова О.Ю.), прийнятим за результатами нового розгляду даної справи, у задоволенні позову Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" до Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" про стягнення 18813,78 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 22.02.2016 та постановою Одеського апеляційного суду від 11.05.2016 у справі № 916/1264/15-г Господарського суду Одеської області, Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 22.02.2016 та постанову Одеського апеляційного суду від 11.05.2016 у справі № 916/1264/15-г Господарського суду Одеської області, і прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, і матеріалами справи підтверджується, що між Державним підприємством "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" (Замовник) та Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів (Підрядчик) 22.07.2005 укладено договір № 21СП-116/220705 на проведення днопоглиблювальних робіт з реконструкції підхідного каналу ДП "ДБМТП" (далі також - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору підрядчик зобов'язується виконати днопоглиблювальні роботи на підхідному каналі ДП "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" (розтрубі) самовідвізним землесосом, з транспортуванням вилученого ґрунту у підводний відвал на відстань до 6 км, згідно з проектною документацією та з виданим замовником технічним завданням, в обсязі 200000 м3, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з проектною документацією та з виданим замовником технічним завданням і відповідно до умов договору.
Між Державним підприємством "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" (Поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранг" (Кредитор) та Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів (Управління) 20.01.2006 укладено договір поруки № 200106 (далі також - договір поруки).
Відповідно до п.п. 1.1 договору поруки між кредитором та управлінням укладено договір на постачання пально-мастильних матеріалів шляхом обміну листами від 16.01.2006 № 032/62 та від 16.01.2006 №7-16/01-2006.
Відповідно до вказаного договору на постачання пально-мастильних матеріалів, на підставі заявок управління та рахунків кредитора: кредитор зобов'язався поставити управлінню дизельне паливо та пально-мастильні матеріали (далі - ПММ) в кількості та вартості, зазначених у рахунку, а також в терміни, вказані в заявці управління.
Рахунок на оплату ПММ та заявка є невід'ємною частиною цього договору. управління зобов'язалось оплатити кредитору поставлені ПММ за цінами, вказаними у рахунку, протягом трьох банківських днів з моменту отримання ПММ.
Як вбачається з п. 1.2 договору поруки відповідно до цього договору поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань управління у разі невиконання або неналежного виконання управлінням цих зобов'язань.
За умовами п. 2.1 договору поруки передбачене цим договором зобов'язання поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми основного боргу в розмірі не більше 20000,00 грн.
Пунктом 3.9 договору поруки передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання управління, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі ті, що забезпечували його виконання.
Відповідно до пункту 5.1 договору поруки за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань сторона, яка прострочила, сплачує стороні - одержувачу платежу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
На виконання умов договору на постачання пально-мастильних матеріалів шляхом обміну листами від 16.01.2006 № 032/62 та від 16.01.2006 № 7-16/01-2006, заявки Управління № 032/34 від 20.01.2006 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранг" поставлено управлінню 4860 л дизельного палива на загальну суму 17253 грн., що підтверджується видатковою накладною від 21.01.2006 № РН-0000488, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 21.01.2006 № 888879, рахунком-фактурою від 21.01.2006 № СФ-08840 та актом приймання-передачі нафтопродуктів від 21.01.2006.
Сервисы для юристов