Постанова ВГСУ від 08.07.2015 року у справі №904/9650/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 904/9650/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

за участю представників сторін: позивача - Овчиннікова Б.С. дов. № 29 від 1 січня 2015 року, відповідача - Гнилюк В.В. дов. № 526 від 30 березня 2015 року та Ягодки Н.Г. дов. № 1274 від 4 липня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2015 року у справі Господарського суду Дніпропетровської області за позовом ДП "Придніпровська залізниця" до Управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Управління праці і соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради (далі - відповідач) з позовом про стягнення 605977 гривень 89 коп. збитків за пільгове перевезення пасажирів в першому кварталі 2014 року.

Позовні вимоги обгрунтовано нездійсненням відповідачем розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27 січня 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2015 року апеляційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27 січня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДП "Придніпровська залізниця" просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27 січня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2015 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ч. 5 ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт", положень Постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 4 березня 2002 року "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".

Вказує на порушення судами норм пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89, ст. 102 Бюджетного кодексу України.

Зазначає, що здійснення компенсації в межах державного бюджету суперечить положенням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що обгрунтовуючи позовні вимоги, ДП "Придніпровська залізниця" посилається на те, що Управління праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради як розпорядник бюджетних коштів, не провело розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян, у зв'язку з чим у останнього виникли збитки за пільгове перевезення пасажирів у першому кварталі 2014 року у розмірі 605977 гривень 89 коп., у підтвердження чого надає копії облікових форм про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів за період січень-березень 2014 року на спірну суму та копії рахунків-фактур, виставлених відповідачу.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт" для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Компенсаційні виплати на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, відповідно до пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України віднесено до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Згідно ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 4 березня 2002 року.

Відповідно до п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, згідно п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

За п. 4 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Передбачені пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України видатки належать до бюджетних зобов'язань, які у п. 7 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначені як будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Розпорядники бюджетних коштів, згідно приписів ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Бюджетним кодексом України визначено, що рішення про місцевий бюджет - нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.