Постанова ВГСУ від 08.07.2014 року у справі №917/2611/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Справа № 917/2611/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4на постановувід 13.05.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№917/2611/13 господарського суду Полтавської областіза позовомФОП ОСОБА_4доКременчуцької центральної районної лікарніза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Управління Державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області; 2. Об'єднана державна фінансова інспекція у Полтавській областіпростягнення 51 862,48 грн.за участю представників:

позивача: ОСОБА_5, дов. б/н від 27.12.2013;

відповідача: Совенка О.П., дов. №6 від 21.01.2014;

третьої особи 1: не з'явився;

третьої особи 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.03.2014 (суддя О. Тимощенко), позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Кременчуцької Центральної районної лікарні на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 45 896,00 грн. основного боргу, 3310,02 грн. пені, 1720,50 грн. судового збору. Повернуто з Державного бюджету України Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на підставі 7 Закону України "Про судовий збір" 573,50 грн. надлишково сплаченого судового збору сплаченого квитанцією № 48 від 26.11.2013 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 (судді С. Барбашова, А. Білецька, Н. Гребенюк) рішення місцевого суду скасовано, прийняте нове, яким у позові відмовлено.Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 ПАТ "Банк Форум", МФО 322948, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Кременчуцької Центральної районної лікарні (пр. Полтавський, 40, м. Кременчук, Полтавська область,39627, р/р 35420003001670 в ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999342) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 913,50 грн.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, ФОП ОСОБА_4 звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 та залишити в силі рішення господарського суду Полтавської області від 06.03.2014. Вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, ст.ст. 216, 232, 317 ГК України, ст.ст. 530, 854 ЦК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевим судом встановлене наступне

03.04.2012 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (позивач, підрядник) та Кременчуцькою Центральною районною лікарнею (відповідач, замовник) було укладено договір підряду №99 (арк. с. 12).

Відповідно п. 1.1. договору замовник доручив і зобов'язався оплатити, а підрядник зобов'язався виконати капітальний ремонт хірургічного відділення Кременчуцької ЦРЛ.

Загальна сума договору складала 391 757,00 грн. (п.2.2. договору).

Згідно додаткової угоди № 1 від 29.12.2012 року до договору підряду № 99 від 03.04.2012 року сторонами були внесені зміни до п.2.2. договору та викладено його в наступній редакції : Загальна сума договору складає 391 757,00 грн., яка може бути зменшена в залежності від реального фінансування та складає на 2012 рік - 117 527,10 грн., на 2013 рік-274 229,90 грн. (арк. с. 13).

10 березня 2013 року між сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року на суму 274229,90 грн., згідно даного акту генпідрядник здав, а замовник прийняв роботи (арк. с. 20-42).

Відповідно до п. 5.1. договору оплата за виконання роботи підрядником здійснюється замовником на основі актів виконаних робіт (КБ-2в і довідки КБ-3), підписаних представниками замовника і підрядника протягом 3 банківських днів після підписання акта виконаних робіт згідно п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України.

23.10.2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено супровідний лист з рахунком №24/10 від 23.10.2013 року про сплату грошових коштів за виконанні роботи згідно договору № 99 в сумі 274 229,90 грн. (арк. с. 44-45).

25.12.2013 року від відповідача на адресу позивача надійшло заперечення до акту приймання виконаних робіт за березень 2013 року, яким відповідач визнав наявність боргу за договором підряду за виключенням грошових коштів в сумі 45896,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 45896,00 грн. заборгованості, за договором №99 від 03.04.2012 року.

Також позивачем на підставі п. 9.2. договору заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 3310,02 грн. за період з 15.03.2013 року до 15.09.2013 року.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 11, 530, 610, 626, 629, 631, 854 ЦК України, ст.ст. 173, 317 ГК України в частині позовних вимог про стягнення боргу місцевий суд дійшов висновку про те, що актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками (арк. с. 20-42), підтверджується факт виконання позивачем підрядних робіт на 274 229,90 грн.

Вказаний документ був підписаний обома сторонами, засвідчений печатками та не містить посилань на виявлення будь - яких недоліків або претензій до виконаних робіт.

Відповідач після підписання даного документу визнавав факт наявності в нього зобов'язання з оплати виконаних робіт.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 45896,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.