ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2014 року Справа № 911/4650/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеричук Л.Й.
Куровського С.В.
За участю : представника УПФ України у м.Ірпені Київської області - Сабриги В.Д.; керуючого санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" - Лахненка Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
20.05.2014 по справі № 911/4650/13 за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області до приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач - УПФ України у м.Ірпені Київської області в грудні 2013 звернувся з позовною заявою до ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" про стягнення заборгованості зі сплати пільгових та наукових пенсій за списком №1 у сумі 1 487 445,09 грн, пільгових пенсій за списком №2 у сумі 43 934,48 грн., наукових пенсій у сумі 2 933,64 грн, всього на суму 1534313,21 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.02.2014 по справі № 911/4650/13 /суддя : Скутельник П.Ф./ відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з їх безпідставністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 /судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р., Шаптала Є.Ю. / скасовано рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2014, провадження по справі № 911/4650/13 припинено, на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
В касаційній скарзі УПФ України у м.Ірпені Київської області просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
20.05.2014, посилаючись на те, що вона постановлена судом апеляційної інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, з 15.12.1994 року відповідач - ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" знаходиться на обліку в органах Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в період з липня 2011 року по листопад 2013 року не перераховував грошові кошти на відшкодування пільгових та наукових пенсій, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 1534313,21 грн., що складається з коштів на відшкодування: пільгових пенсій за списком №1 у сумі 1487445,09 грн., пільгових пенсій за списком №2 у сумі 43934,48 грн. та наукових пенсій у сумі 2933,64 грн.
Як було встановлено судом, ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2010 порушено провадження по справі №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2012 по справі №Б8/180-10 введено процедуру санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
Рішення господарського суду першої інстанції від 17.02.2014, мотивовано тим, що оскільки надані позивачем на підтвердження своїх вимог : фотокопії корінців повідомлень форми "Ю" та списків згрупованих внутрішніх поштових відправлень та реєстрів відправлених рекомендованих листів, не засвідченні належним чином, відповідно до вимог п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, а отже, не є належними та допустимими доказами, згідно ст.36 ГПК України, то підстав для задоволення позовних вимог не має.
Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції від 20.05.2014 мотивована тим, що спір між УПФ України у м.Ірпені Київської області та ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція " у даній справі виник у сфері публічно-правових відносин загальнообов'язкового державного пенсійного страхування щодо обов'язку відповідача відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до вимог ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а отже оскільки вказаний спір пов'язаний із здійсненням позивачем владних повноважень щодо стягнення простроченої заборгованості із страхових внесків, інших обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України, то даний спір віднесений до компетенції адміністративних судів.
Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, як спір, що не підлягає розгляду у господарських судах України, згідно ст.12 ГПК України.
Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Сервисы для юристов