ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2014 року Справа № 905/6764/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С.(доповідач), Мамонтової О.М.розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Компанія"Вода Донбасу" в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 22.04.2014 рокуу справі№905/6764/13 господарського суду Донецької області за позовом до Комунального підприємства "Компанія"Вода Донбасу" в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення заборгованості у розмірі 54 205,07 грн.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
В С Т А Н О В И В:
Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення з останньої заборгованості у розмірі 54205,07 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.2013р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість у розмірі 54205,07 грн. та судовий збір у розмірі 1720,50 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.04.2014 року вказане рішення місцевого господарського суду скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 913,50 грн.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного господарського суду - скасуванню із залишенням в силі рішення місцевого господарського суду з таких підстав.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4, що підтверджено договором купівлі-продажу ВСВ/632589 10.06.2005р. та витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно з рішенням виконкому Костянтинівської міської ради від 17.05.2006р. № 287 житлове приміщення (квартира АДРЕСА_1), що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2005р., переведено у нежитлове.
Також встановлено, що позивачем було виявлено факт безоблікового та бездоговірного водопостачання у приміщенні, яке належить відповідачу. Про виявлення порушення складено Акт №0034 від 26.02.2013р., який підписаний представниками позивача, відповідач від підписання вказаного Акту відмовився.
Відповідач порушив п.п. 2.1, 3.2, 3.3, 3.4, 4.1 та 4.2 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених Наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, згідно з якими він не мав технічних умов, договору щодо користування системами централізованого комунального водопостачання.
Крім того, в матеріалах справи знаходиться Акт обстеження водопровідних та каналізаційних комунікацій від 21.02.2013р., яким встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться клуб "ІНФОРМАЦІЯ_1"; квартира виведена із житлового фонду; ввід водопроводу виконаний з пластикових труб діаметром 20 мм, місце підключення - підсобне приміщення. Наявність технічної документації відсутня. Встановлений прибор обліку води СВК 1,5-1 № 322760, 2004р. випуску, у вертикальному положенні. Пломба на приборі обліку відсутня. Акт виводу з експлуатації не наданий. Госповірка жодного разу не проводилася. Показники на момент перевірки 00087 куб.м. Договір на послуги водопостачання та водовідведення відсутній. Встановлено самовільний зрив пломби. Даний Акт підписаний представниками підприємства та відповідачем.
26.02.2013р. представниками підприємства позивача внаслідок перевірки споживача, фізичної особи ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 клуб "ІНФОРМАЦІЯ_1", було встановлено несанкціоноване самовільне підключення діаметром 20 мм до системи водопостачання, що суперечить вимогам п.3.1 Правил № 190, про що складений Акт № 0034. До Акту доданий розрахунок вартості безоблікового використання води та стоків при самовільному несанкціонованому підключенні, згідно з якими вартість спожитої води та стоків складає 54205,07 грн. з ПДВ.
На підставі цього був виставлений рахунок № 0034 від 03.06.2013р. за період з 26.01.2013р. по 26.02.2013р.
07.08.2013р. на адресу відповідача була направлена вимога №1083/03, в якій, з посиланням на ст.530 ЦК України, позивач вимагав сплатити отриманий рахунок протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги.
Оскільки відповідач не сплатив борг у сумі 54205,07 грн. позивач звернувся до господарського суду із зазначеним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд дійшов висновку про встановлення факту самовільних дій відповідача щодо незаконного користування системами централізованого комунального водопостачання, а тому дійшов висновку, що позивач обґрунтовано на підставі п.3.3 Правил № 190, визначив обсяг самовільно спожитої води за безоблікове водоспоживання та нарахував відповідачу заборгованість у розмірі 54205,07 грн.
Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що місцевий суд дійшов помилкового висновку, беручи до уваги в якості належного доказу Акт № 0034 від 26.02.13р., оскільки позивач не довів, що відповідач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. Крім того, апеляційний суд вказав на те, що Акт № 0034 від 26.02.13р. не містить точного місця виявленого приєднання до системи водопостачання та відсутня схема до нього.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а висновки суду апеляційної інстанції вважає помилковими з огляду на наступне.
Місцевим господарським судом вірно було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4, що підтверджено договором купівлі-продажу ВСВ/632589 10.06.2005р. та витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно з рішенням виконкому Костянтинівської міської ради від 17.05.2006р. № 287 житлове приміщення (квартира АДРЕСА_1), що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, переведено у нежитлове.
Також вказаним рішенням виконком зобов'язав відповідача переобладнати дане приміщення відповідним чином, тобто, відповідач повинен був оформити приєднання належного йому на праві приватної власності нежитлового приміщення до систем централізованого водопостачання та водовідведення (ця процедура включає в себе обладнання та прийом в експлуатацію вузла обліку) відповідно до вимог Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.
Сервисы для юристов