ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2014 року Справа № 904/8291/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2014у справі№ 904/8291/13 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомКриворізької міської ради доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруКриворізька центральна міжрайонна державна податкова інспекція у місті Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової службипростягнення 113 474,22 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки за участю представників: позивачане з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідачане з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлений належно)третьої особине з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлений належно)
ВСТАНОВИВ:
Криворізька міська рада звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 108610,60грн. основного боргу, 4863,62 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем господарського зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за землю, передбаченої пунктами 10, 12 договору оренди земельної ділянки від 23.04.2010, рішенням Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", та з урахуванням змін у чинному законодавстві.
Відповідач у відзиві на позов відхилив позовні вимоги як безпідставні, вказавши, що позивач не надав доказів порушення ФОП ОСОБА_4 строків подачі до податкових органів розрахунків по орендній платі за землю чи сплати орендної плати, розрахунки позивача не підтверджуються податковими деклараціями та зобов'язаннями та не можуть бути належними доказами, оскільки визначені на підставі статті 275 Податкового кодексу України, який не набув чинності на момент укладення Договору та не має відношення до його умов. Окрім цього відповідач вказав, що Криворізька міська рада діяла з порушенням вимог статей 8, 9, 10, 13 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та згідно з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 №2а-423/10 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012 № К/9991/76012/11 рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 3884 від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" визнано нечинним.
Також ФОП ОСОБА_4 подав клопотання про припинення провадження по справі на підставі пунктів 1, 1-1 статт1 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з непідвідомчістю даної справи господарським судам та відсутністю предмету спору.
У судовому засіданні 29.01.2014 відповідач заявив усне клопотання про застосування позовної давності.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2014 (судді: Мартинюк С.В.-головуючий, Красота О.І., Ліпинський О.В.) клопотання позивача про припинення провадження по справі на підставі пунктів 1, 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України відхилено у зв'язку з відсутністю підстав для задоволення; позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 105215,36грн. заборгованості з орендної плати за землю, 4379,61 грн. пені та 2191,89грн. судового збору; в решті позову відмовлено.
Судове рішення обгрунтоване порушенням відповідачем зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за землю, передбаченої пунктами 10, 12 договору оренди земельної ділянки від 23.04.2010.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 (судді: Євстигнєєв О.С.- голоовуючий, Бахмат Р.М., Кощеєва І.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення у даній справі та припинити провадження у справі у зв'язку з непідвідомчістю; скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: суди розглянули спір всупереч підпункту 7.1.8 пункту 7.1 статті 7, пункту 41.2 статті 41, пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пункту 6 частини 1 статті 12, пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, не дослідили надані відповідачем податкові декларації, узгоджені з податковим органом, акт звірення розрахунків сплати орендної плати станом на 31.12.2012.Окрім цього скаржник вказує, що не може бути прийнятий як доказ розрахунок плати за землю, здійснений начальником управління земельних ресурсів виконкому міської ради, оскільки погашення податкового боргу- плати за землю може бути здійснено лише за адміністративним позовом виключно органами державної податкової служби в межах їх повноважень на підставі пункту 3 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного суду України.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечив її доводи, як безпідставні; сторони не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Криворізькою міською радою (Орендодавець) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) 23.04.2010 на підставі рішень міської ради від 27.05.2009 №3269 та від 25.11.2009 №3589 укладений договір оренди земельної ділянки.
Договір зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 06.07.2010 за №041010800525.
Пунктом 1 цього договору встановлено, що Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення станції технічного обслуговування автомобілів, яка знаходиться на АДРЕСА_1.
Згідно з пунктами 2, 4, 6 договору в оренду передана земельна ділянка площею 0,5846га. Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:06:208:0024, договір укладено на 5 років.
Відповідно до пункту 7 договору річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на рахунок Управління держказначейства у м. Кривому Розі №33214815700024 код ЄДРПОУ 24230992, у банку ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012.
Пунктом 10 договору встановлено, що розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. За договором орендар самостійно зобов'язувався щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.
Відповідно до пункту 12 цього Договору сторонами укладеного договору узгоджено, що розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором (включно зі зміною мети використання або цільового призначення земельної ділянки); зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв.м земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках передбачених законодавством та цим договором.
Пунктом 13 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу по орендній платі або на день його (його частини)погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.
Також за пунктом 30 Договору Орендодавець має право в односторонньому порядку збільшити розмір орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства України розміру земельного податку. Це право орендодавця підтверджується у відповідності до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі", якщо орендна плата за земельну ділянку буде менша за розмір земельного податку.
Згідно з пунктом 33 цього Договору до обов'язків Орендаря входить систематична сплата орендної плати в повному обсязі в установлений договором строк.
Сервисы для юристов