Постанова ВГСУ від 08.06.2016 року у справі №924/1270/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 924/1270/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Губенко Н.М.суддів Барицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Хмельницької області 07.10.2015 Рівненського апеляційного господарського суду 24.11.2015у справі Господарського суду№ 924/1270/15 Хмельницької областіза позовом1. Споживчого товариства "Дунаєвецький ринок" 2. Споживчого товариства "КООП Березина" 3. Споживчого товариства "Ярмолинецький ринок КООП" 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ РОССА"до1. Хмельницької обласної спілки споживчих товариств 2. Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватний нотаріус Деражнянського районного нотаріального округу Бас Людмила Йосипівнапро визнання недійсним іпотечного договору

у судовому засіданні взяли участь представники:- позивачів 1. Весна Н.О.; 2. Весна Н.О.; 3. Весна Н.О.; 4. Весна Н.О.;- відповідачів - третьої особи 1. повідомлений, але не з'явився; 2. Боровський М.Є.; повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

31.07.2015 Споживче товариство "Дунаєвецький ринок", Споживче товариство "КООП Березина", Споживче товариство "Ярмолинецький ринок КООП" та Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ РОССА" звернулися до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Хмельницької обласної спілки споживчих товариств та до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсним іпотечного договору від 28.03.2008.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.10.2015 у справі № 924/1270/15 (суддя Магера В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 (колегія суддів у складі: Мельник О.В. - головуючий суддя, судді Грязнов В.В., Розізнана І.В.), визнано недійсним іпотечний договір від 28.03.2008, укладений між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", посвідчений Приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області Бас Л.Й. та зареєстрований в реєстрі за № 1054.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.10.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі № 924/1270/15, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Представник позивачів Весна Н.О. надала відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.10.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі № 924/1270/15 залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Предметом даного позову є вимога Споживчого товариства "Дунаєвецький ринок", Споживчого товариства "КООП Березина", Споживчого товариства "Ярмолинецький ринок КООП" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ РОССА" визнати недійсним іпотечний договір від 28.03.2008, укладений між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк".

Позивачі звертаючись з даним позовом зазначили, що їхні права порушені іпотечним договором від 28.03.2008, оскільки вони є членами Хмельницької обласної спілки споживчих товариств.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позов виходили з того, що спірний договір іпотеки було вчинено головою правління Хмельницької обласної спілки споживчих товариств з перевищенням повноважень, оскільки як на момент укладення спірного договору іпотеки, так і після цього з'їздом (конференцією) споживчої кооперації області, як вищим органом управління облспоживспілки не було реалізоване, належне йому виключне право, визначене п. п."є" п.21 статуту облспоживспілки щодо здійснення права володіння, користування та розпорядження належним останній на праві приватної власності майном, зокрема, цілісним майновим комплексом, розташованим у м. Деражня Хмельницької області по вул. Миру, 126; в свою чергу, позивачі складають 2/3 її членів та делегатів з'їзду, а тому укладення спірного договору обмежувало можливість реалізації прав позивачів на розпорядження майном облспоживспілки, переданим в іпотеку, шляхом прийняття на з'їзді відповідного рішення, хоча вирішення питань, передбачених п. п. "є" відноситься до виключної компетенції з'їзду, а з'їзд правомочний вирішувати питання за наявності 2/3 делегатів, які й складають позивачі.

Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, окрім їх учасників, може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушують ці правочини, і тільки з підстав, прямо передбачених Законом (така ж правова позиція викладене у п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Згідно із ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Водночас, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Однак, суди попередніх інстанцій встановивши, що позивачі є членами Хмельницької обласної спілки споживчих товариств з 2014 року, в порушення наведених вимог, не з'ясували та не зазначили яким чином порушуються їх права та інтереси іпотечним договором укладеним 28.03.2008, тобто яким чином порушуються права та охоронювані законом інтереси позивачів, які не були членами Хмельницької обласної спілки споживчих товариств на дату укладення іпотечного договору, що оскаржується.

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для застосування позовної давності з огляду на таке.