Постанова ВГСУ від 08.06.2016 року у справі №910/6358/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 910/6358/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Гольцової Л.А.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Гурез І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Батман"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016

у справі № 910/6358/15-г господарського суду міста Києва

за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Батман"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Батман" про стягнення кредиторської заборгованості, процентів, пені, річних та втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2015 (суддя Цюкало Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення господарського суду мотивовано тим, що підстав для дострокового повернення кредиту немає, оскільки банком не було дотримано процедури звернення до відповідача з письмовою вимогою про повернення кредиту, передбаченої п.п. 3.7.-3.9. кредитного договору № 03К/28605 (про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії) від 29.10.2013.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 (колегія суддів у складі: суддя Шевченко Е.О. - головуючий, судді Коршун Н.М., Мартюк А.І.) рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2015 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Приймаючи постанову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з наявності у позивача як кредитора права достроково вимагати повернення кредиту та інших сум за умовами кредитного договору, а також того, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами (рішення Конституційного суду України від 07.07.2002 № 1-2/2002).

У касаційній скарзі з урахуванням додаткових пояснень до касаційної скарги відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016, а рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2015 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги ст.ст. 13, 610, 613 ЦК України, ст.ст. 43, 105 ГПК України. Так, на думку відповідача, господарським судом апеляційної інстанції не було перевірено розрахунок заявлених до стягнення сум.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- 29.10.2013 ПАТ "Автокразбанк" як кредитором та ТОВ "Батман" як позичальником укладений кредитний договір № 03-К/28605 (про відкриття відновлювальної відкличної лінії), за умовами якого кредитор в порядку та на умовах, передбачених цим договором, відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію, в межах якої надає позичальнику в користування кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування - 22 700 000,00 грн., кредитна лінія відкривається на термін до 28.10.2015; процентна ставка за користування кредитом 18%; тип процентної ставки - фіксована; кредит надається на поповнення обігових коштів; кредит надається до 28.10.2015 або до строку, встановленого у відповідності до п. 3.9. цього договору;

- згідно з п. 4.1. кредитного договору проценти за користування позичальником кредитом нараховуються кредитором у валюті кредиту з дня надання кредиту до дня, що передує дню настання фактичного погашення кредиту та/або строк погашення на суму фактичного щоденного залишку заборгованості позичальника за кредитом;

- відповідно до п. 4.5. кредитного договору позичальник сплачує нараховані проценти у валюті кредиту, щомісячно до 01 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та в день строку погашення кредиту;

- 29.01.2014 сторони уклали договір № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, за яким, зокрема, встановили ліміт кредитування в сумі 45 820 488,00 грн. (п. 1 договору № 1). Також вказали, що кредит надається на наступні цілі: - 26 423 488,00 грн. на поповнення обігових коштів; 19 397 000,00 грн. на купівлю трьох земельних ділянок загальною площею 35,8087 га, розташованих за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

- 29.10.2013 відповідач звернувся до позивача з заявою на отримання кредиту/траншу №19/10/13-01, у якій просив надати кредит у розмірі 22 700 000,00 грн.;

- 29.01.2014 відповідач звернувся до позивача із заявами на отримання кредиту/траншу № 29/01-06 та № 29/01-07, у яких просив надати кредити в розмірі 19 397 000,00 грн. та 3 723 488,00 грн. відповідно;