Постанова ВГСУ від 08.06.2016 року у справі №904/268/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 904/268/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В.(доповідача), суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А.

за участю представників:позивача відповідачівСелезень Г.Ю. (дов. від 21.12.2015 р. №20-9) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)

розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2016р.у справі №904/268/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"до1. Державного підприємства "Придніпровська залізниця"; 2. Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат"простягнення недостачі в розмірі 10692, 25 грн.

В С Т А Н О В И В :

У січні 2015 року ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до двох відповідачів: державного підприємства "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Часівоярський вогнетривний комбінат" про стягнення 10692,25 грн. вартості недостачі піску формовочного у вагоні №65698417, який перевозився за груповою залізничною накладною №51144731 і не прибув на адресу позивача-вантажоодержувача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 позов ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" задоволено частково, стягнуто вартість недостачі піску 10692,25грн. з ДП "Придніпровська залізниця", в позові до вантажовідправника ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат" відмовлено.

Ухвалою від 20.08.2015 Дніпропетровський апеляційний господарський суд замінив позивача у справі ВАТ"Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на правонаступника, яким є Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь".

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2015 за касаційною скаргою державного підприємства "Придніпровська залізниця" судові рішення у справі були скасовані як такі, що винесені по неповно встановленим обставинам справи, і справу направлено на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 (суддя Дубінін І.Ю.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 ( головуючого судді Пруднікова В.В., суддів Орєшкіна Е.В., Широбокової Л.П.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована невірним застосуванням Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 908 ЦК, ст.307 ГК України, ст.ст.113, 130, 131, 111 Статуту залізниць України, незастосуванням ст.1 СМГС -Угоди про міжнародне вантажне сполучення.

Порушенням норм процесуального права заявник у касаційній скарзі вважає незастосування ст.25 ГПК України щодо реорганізації державного підприємства "Придніпровська залізниця" в філію Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", до якого перейшли всі права та обов'язки залізниці.

Також порушенням норм процесуального права заявник вважає відсутність Сертифіката Торгово-промислової палати України, який вважає єдиним доказом форс-мажорних обставин згідно Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення в режимі відеоконференцзв'язку 08.06.2016р. представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10.09.2013 між ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (покупцем) та ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат" (постачальником) укладено договір №20/2013/1677, відповідно до якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити вогнетривкі матеріали (ресурси). Кількість, номенклатура та ціна ресурсів визначається в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.

П.3.5 договору встановлено, що право власності на ресурси та ризик випадкового знищення або пошкодження ресурсів переходить від постачальника до покупця з дати поставки ресурсів.

Згідно з п.2 специфікації №7 від 07.07.2014 до вказаного договору ресурси поставляються на умовах поставки FCA (станція відправлення Часів Яр Донецької залізниці) залізничним транспортом відповідно до міжнародних правил комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2010р.

В п.7 специфікації сторони узгодили, що датою поставки є дата календарного штемпелю станції відправлення в графі 56 "Календарний штемпель станції відправлення" залізничної накладної.

На виконання умов договору та специфікації ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат" відвантажив на адресу позивача групу вагонів №67182204, №65285256, №65698417 пісок формувальний за груповою залізничною накладною №51144731. Датою поставки згідно відмітки в залізничній накладній №51144731 є 16.07.2014.

З урахуванням положень пункту 3.5 Договору, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що з цієї дати до позивача перейшло право власності на ресурси (пісок формувальний), а постачальник-вантажовідправник ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат" є таким, що виконав свої договірні зобов'язання.

21.07.2014 на станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці був складений комерційний акт РА№003982/852, в якому зафіксовано, що по груповому відправленню за накладною №51144731 фактично прибули два напіввагона з вантажем "пісок формувальний" та не прибув вагон №65698417 вагою 69000кг.

Згідно з актом загальної форми №5587 від 18.07.2014, складеним на станції Микитівка Донецької залізниці, вагон №65698417 вага 69000кг з вантажем "пісок формувальний" відчеплений від групи через технічну несправність. Відомості про характер несправності та опис обставин, за яких виявлена несправність, в актах не містяться.

Під час нового розгляду справи судами встановлено, що згідно інформації про дислокацію вагон №65698417 не надходив на територію державного підприємства "Придніпровська залізниця", відчеплений 18.07.2014 на станції Микитівка Донецької залізниці зазначений вагон на час розгляду справи знаходиться на цій станції.

Згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р та від 02.12.2015 №1275-р до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, включені, зокрема, населені пункти Антрацитівського району Луганської області.

Станція Микитівка розташована в с.Микитівка, що відповідно до адміністративно-територіального устрою відноситься до Антрацитівського району Луганської області.