Постанова ВГСУ від 08.04.2015 року у справі №920/1122/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 920/1122/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.,суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі),розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 року та рішенняГосподарського суду міста Києва від 05.11.2014 рокуу справі№ 920/1122/14за позовомПублічного акціонерного товариства "Сумихімпром"доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"простягнення 599 728,97 грн.,

В судовому засіданні взяли участь представники:

від ПАТ "Укртрансгаз" - Васійчук Л.Ф.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення заборгованості у розмірі 599 728,97 грн., з яких 534 801,55 грн. основного боргу, 38 641,55 грн. інфляційних збитків, 3 824,20 грн. 3 % річних, 22 461,67 грн. пені за договором на транспортування природного газу № SUM/2013/1035/13030000 від 25.01.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2014р. у справі № 920/1122/14 (судді: Сташків Р.Б. - головуючий, Отрош І.М., Паламар П.І.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2015 року (судді: Корсакова Г.В. - головуючий, Власов Ю.Л., Станік С.Р.) рішення Господарського суду міста Києва від 05 листопада 2014 року у справі № 920/1122/14 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судами першої та апеляційної інстанцій рішеннями, скаржник Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05 листопада 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2015 року повністю, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги скаржника.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України.

Водночас, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу та просить рішення Господарського суду міста Києва від 05 листопада 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2015 року залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасника судового процесу, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 25.01.2013р. між ПАТ "Укртрансгаз" в особі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" та Публічним акціонерним товариством "Сумихімпром" укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № SUM/2013/1035/1303000041.

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач як газотранспортне підприємство зобов'язався надати позивачеві послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу позивача від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а позивач як замовник зобов'язався внести плату за надані послуги в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що підставою для транспортування газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності в позивача місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби.

Згідно з п. 3.1. договору послуги з транспортування газу оформлюються сторонами актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.

Відповідно до п. 3.4. договору акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

У розділі 5 договору сторони погодили порядок визначення вартості послуг та розрахунків за договором:

5.1. Розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

5.2. Тарифи, визначені в п. 5.1. договору, є обов'язковими для сторін з дати набрання ними чинності. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватись сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами договору.

5.3. Розрахунковий період за договором становить один місяць з 9-00 години першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно.

5.4. Вартість фактично наданих послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.

5.5. Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100% попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У платіжних дорученнях замовник повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У випадку, якщо в платіжних дорученнях замовника не зазначено номер договору, дата його підписання, звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, газотранспортне підприємство зараховує кошти, що надійшли від замовника, у першу чергу як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах.