ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2015 року Справа № 916/4442/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБожок В.С.,суддівСибіги О.М., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ в особі Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України", м. Одесана постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 рокуу справі господарського суду Одеської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ в особі Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України", м. ОдесадоДочірнього підприємства "ГПК Україна" компанії "Гамбург Порт Консалтинг ГмбХ", м. Одесаза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаРегіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, м. Одесапровстановлення сервітуту
за участю представників
позивача: Васильєва Н.М.,
відповідача: Колодяжний Д.П.,
третьої особи: Радоуцька І.О.
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі за текстом - ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до дочірнього підприємства "ГПК Україна" компанії "Гамбург Порт Консалтинг ГмбХ" (далі за текстом - ДП "ГПК Україна") про встановлення сервітуту щодо наступних гідротехнічних споруд: причал № 1к, причал № 2к.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.12.2014 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 року в позові відмовлено.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії не вправі вимагати встановлення сервітуту щодо об'єктів нерухомості, право власності на які не зареєстровано, тобто не виникло у встановленому законом порядку; до того ж, встановлення сервітуту як способу використання спірних причалів є таким, що суперечить вимогам ст. 401 Цивільного кодексу України, оскільки використання державного майна для здійснення господарської діяльності допускається в інший та основний для таких правовідносин спосіб - шляхом його передачі в оренду в порядку, передбаченому законодавством.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 року і прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
ДП "ГПК Україна" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 року - скасувати і прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а представники відповідача та третьої особи проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.02.2006 року ДП "Одеський морський торговельний порт" (Порт) та ДП "ГПК Україна" (Інвестор) було укладено Генеральну інвестиційну угоду (нова редакція) № КД-8268, предметом якої було врегулювання взаємовідносин сторін щодо реалізації спільних інвестиційних намірів, а саме: Інвестор взяв на себе обов'язок залучити інвестиції на суму не менш ніж 7,5 млн. доларів США в кожні наступні п'ять років, з умовним обсягом 2-1,5 млн. доларів на рік та використати їх для наступних цілей (але не обмежуючись та з правом заміни об'єкту інвестиції): придбання нової перевантажувальної техніки; модернізації і реконструкції існуючих виробничих потужностей; упровадження сучасних технологій по перевалці контейнерів. Порт, в свою чергу, зобов'язався виконувати всі необхідні умови для інвестування, а також продовжити термін дії низки укладених між сторонами договорів.
Як свідчать матеріали справи, Портом та Інвестором було укладено низку додаткових угод до Генеральної інвестиційної угоди № КД-8268 від 16.02.2006 року, а саме додаткові угоди № 3 від 04.06.2010 року, б/н від 15.11.2010 року та меморандум про взаєморозуміння від 15.11.2010 року.
За умовами названих додаткових угод, Порт та Інвестор домовились про врегулювання власних взаємовідносин, пов'язаних із інвестуванням грошових коштів у створення об'єкту інвестування - нового контейнерного терміналу на Карантинному молу Одеського морського порту загальною площею 19, 3 гектарів, із запланованим обсягом вантажопереробки 600 000 TEU на рік та довжиною причальної стінки 650 метрів. До складу робіт зі створення об'єкта інвестування входять роботи з будівництва причальних споруд, які у відповідності до змісту зазначених додаткових угод входять до складу частини робіт ДП "Одеський морський торговельний порт".
Відповідно до Додаткової угоди від 13.06.2013 року було здійснено заміну сторони Генеральної інвестиційної угоди № КД-8268 від 16.02.2006 року, а саме всі права та обов'язки ДП "Одеський морський торговельний порт" (Порту) перейшли до ДП "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація) як правонаступника.
В свою чергу, відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації від 01.08.2014 року було закінчено будівництво наступних об'єктів:
1) Будівництво 1-ї черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на Карантинному молу ДП "Одеський морський торговельний порт" за рахунок штучно створеної території, а саме: Першого пускового комплексу у складі - причали 1к та 2к., акваторія контейнерного терміналу - 14, 792 м в БСВ (днопоглиблювання акваторії до мінус 14, 792 в БСВ); будівництво здійснене за рахунок коштів замовника - Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України";
2) Будівництво другого пускового комплексу у складі: утворення території в повному обсязі - 19, 3 га; будівництво північного і південного берегоукріплень - 430 м.; будівництво під'їзної автодороги з існуючого терміналу та причали 1к та 2к уздовж південного берегоукріплення загальною площею 4 306 кв.м.; будівництво покриття території вздовж причалів 1к і 2к на відстані 65 м від лінії кордону загальною площею 40 059 кв.м.; встановлення трьох контейнерних перевантажувачів Liebherr P178L(GS) - Super в/п 65 т кожний на причалах 1к і 2к для обробки суден-контейнеровозів; мережі та споруди електропостачання, зовнішнього освітлення, водопроводу та зливової каналізації, зв'язку і сигналізації з будівництвом трансформаторної підстанції 6/0,4 кВ, що забезпечують функціонування першого та другого пускових комплексів; будівництво здійснене за рахунок коштів Інвестора - ДП "ГПК Україна".
12.08.2014 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат серії IV № 164142240393 про відповідність закінченого об'єкта "Будівництво 1-ї черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на Карантинному молу ДП "Одеський морський торговельний порт" за рахунок штучно створеної території (1-й та 2-й пускові комплекси)" проектній документації, що підтверджує готовність причалів 1к та 2к до експлуатації.
Наказом Адміністрації Одеського морського порту № 429 від 12.08.2014 року причали 1к та 2к були прийняті до експлуатації та прийняті на баланс Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України", у зв'язку із чим їм присвоєні інвентарні номери 200013 та 200014 відповідно.
15.08.2014 року причали 1к та 2к були внесені до Бази даних гідротехнічних споруд Регістру судноплавства України, про що свідчать відповідні довідки № СР-105-4-095-14 та № СР-105-4-096-14, видані Регіональним представництвом Регістру судноплавства України в м. Одесі.
Згідно зі свідоцтвами № СП-105-4-096-14 від 15.08.2014 року та СП-105-4-097-14 від 15.08.2014 року Регістром судноплавства України було підтверджено придатність вказаних причалів до експлуатації.
Як стверджував позивач, ДП "ГПК Україна" здійснює фактичне користування вищезазначеними причалами № 1к та № 2к шляхом знаходження на них контейнерних перевантажувачів та шляхом здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт щодо суден, які встають на стоянку біля вказаних гідротехнічних спору, на безоплатній основі, у зв'язку з чим позивач вважає, що єдиною законодавчо можливою формою врегулювання такого роду відносин є встановлення оплатного сервітуту.
Сервисы для юристов