ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2015 року Справа № 908/3103/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Іванової Л.Б. - головуючого, Акулової Н.В., Козир Т.П.,
за участю представника ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - Смакоти Н.І. довю № 14-98 від 18 квітня 2014 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2015 року у справі Господарського суду Запорізької області за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Дніпрорудненські теплові мережі" про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2014 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулось до Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 162857 гривень 70 коп., з яких 113429 гривень 22 коп. пені, 25583 гривні 43 коп. - 3 % річних від простроченої суми та 23845 гривень 05 коп. втрат коштів від інфляції.
Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2240-БО-13 від 18 грудня 2012 року.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22 жовтня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з КП "Дніпрорудненські теплові мережі" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 11342 гривні 92 коп. пені, 25185 гривень 52 коп. - 3 % річних від простроченої суми, 23627 гривень 53 втрат коштів від інфляції.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 22 жовтня 2014 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 22 жовтня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2015 року в частині, якою відмовлено у стягненні 100224 гривні 66 коп. пені, в цій частині прийняти нове рішення про стягнення 100224 гривні 66 коп. пені. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 22 жовтня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2015 року залишити без змін.
Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.
Зазначає, що судами попередніх інстанцій, у порушення вимог ст. 4-2, 4-3, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, неповно з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, не прийнято до уваги доводи та заперечення позивача, його фінансовий стан, не вказано доказів, на підставі яких прийнято рішення, підстав відхилення доводів сторін.
Вказує на те, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком в розумінні ст. 233 Господарського кодексу України та підставою, відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, для зменшення неустойки, що підлягає стягненню.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги відповідач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 18 грудня 2012 року сторонами укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/2240-БО-13, відповідно до умов якого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) зобов'язався передати у власність КП "Дніпрорудненські теплові мережі" у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України продавцем за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язався прийняти та оплачувати газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.
Пунктом п. 2.1 договору сторони погодили по місяцях кварталу обсяги газу, що передаються від продавця покупцю, а також передбачили, що обсяги газу, які планується передати за цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п. 2.1.1 договору).
За умовами п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяги споживання газу відповідачем у відповідному місяці поставки встановлюються шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу відповідача.
Згідно п. 11.1 договору договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
За положенням ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Судами встановлено, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом січня - грудня 2013 року поставило, а покупець прийняв природний газ на загальну суму 4834786 гривень 72 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 26 вересня 2013 року за січень 2013 року на суму 937470гривень 44 коп.; від 26 вересня 2013 року за лютий 2013 року на суму 773577 гривень 81 коп.; від 26 вересня 2013 року за березень на суму 820782гривні 53 коп.; від 26 вересня 2013 року за квітень на суму 67035гривень 77 коп.; від 31 жовтня 2013 року за жовтень на суму 492909 гривень 71 коп.; від 30 листопада 2013 року за листопад на суму 599726 гривень 24 коп.; від 31 грудня 2013 року за грудень на суму 1143284 гривні 22 коп., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.
Звертаючись до господарського суду, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилалось на те, що КП "Дніпрорудненські теплові мережі" за отриманий у період з січня по грудень 2013 року включно газ розрахувалось з порушенням строків, встановлених п. 6.1 договору, а саме:
Сервисы для юристов