ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2014 року Справа № 910/5297/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Алєєвої І.В.,
Кочерової Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2014 року
у справі № 910/5297/13
господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Бізнес Факторі"
до Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування"
про відшкодування збитків у розмірі 711420,00 грн.
за участю представників
позивача - Грушко А.Г.
відповідача - Шевчук П.О.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Бізнес Факторі" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" про стягнення на відшкодування збитків у розмірі 907840,00 грн.
16 травня 2013 року Позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій Позивач просив стягнути з Відповідача 711420,00 грн. на відшкодування завданих збитків та стягнути з Відповідача судові витрати у розмірі 14228,40 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04 листопада 2013 року (суддя Дупляк О.М.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2014 року (судді Власов Ю.Л., Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Бізнес Факторі" збитки в сумі 711420,00 грн. та судовий збір у сумі 14228,40 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Ритуальна служба Спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 04 листопада 2013 року та постанову Київського апеляційного від 04 лютого 2014 року у справі №910/5297/13 скасувати справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 жовтня 2011 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №275/1 про надання місця для зберігання предметів ритуальної належності, за умовами якого Відповідач надав Позивачеві в користування місце для зберігання предметів ритуальної належності (гранітні вироби та супутні матеріали) на відкритих та закритих площах на кладовищах загальною площею 54 кв.м. в тому числі: кладовище Бакове 15 кв.м., кладовище Лісове 12 кв.м., кладовище Північне 9 кв.м., кладовище Міське 9 кв.м., кладовище Південне 9 кв.м.
Пунктом 2.4.2. договору сторони погодили, що Відповідач зобов'язався повернути Позивачу будівельні матеріали після закінчення строку обумовленого договором або за першою вимогою Позивача та при порушенні останнім умов даного договору після складання відповідного акту.
Відповідно до п.3.5. договору якщо Позивач після закінчення строку договору не забрав будівельні матеріали, він зобов'язаний внести плату за весь час зберігання.
Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги зазначили, що на виконання умов договору Позивач передав, а Відповідач прийняв на зберігання майно Позивача на загальну суму 711420,00 грн., що підтверджується накладними на переміщення №1 від 24 жовтня 2011 року (на зберігання на Лісовому кладовищі), №4 від 02 листопада 2011року (на зберігання на Лісовому кладовищі), №7 від 10 листопада 2011 року (на зберігання на Лісовому кладовищі), №8 від 15 листопада 2011 року (на зберігання на Лісовому кладовищі), які підписані від Відповідача доглядачем Лісового кладовища ОСОБА_6 та прийшов до висновку, що досліджених доказів у справі є достатньо для задоволення позовних вимог про стягнення збитків.
Колегія суддів Вищого господарського суду України з зазначеним висновком не погоджується з огляду на наступне.
Сервисы для юристов