Постанова ВГСУ від 08.02.2024 року у справі №750/1373/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 750/1373/21

провадження № 51-3191км22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

засуджений ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020270000000066, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає у АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування оскарженого судового рішення та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Свої доводи прокурор мотивує тим, що під час нового розгляду Чернігівським апеляційним судом, всупереч вимогам ч. 2 ст. 439 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), як підстави застосування ст. 75 КК України враховано ті ж обставини, що і під час попереднього апеляційного розгляду, крім працевлаштування обвинуваченого та його позитивної характеристики за місцем роботи.

Вважає висновок апеляційного суду щодо щирого каяття у вчиненні інкримінованого злочину як обставину, що пом`якшує покарання, помилковим, натомість її слід розцінювати як бажання засудженого уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції, характеризуючи особу ОСОБА_6 , взяв до уваги, що у нього на утриманні є батько-пенсіонер, однак засуджений ОСОБА_6 та його захисник не надали суду жодних доказів, як ця обставина впливає на характеристику обвинуваченого.

На думку прокурора, позитивна характеристика Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Іскра добра», видана ОСОБА_6 , факт його працевлаштування та позитивна характеристика за місцем роботи, ці обставини виникли після постановлення вироку місцевим судом та жодним чином не характеризують ставлення обвинуваченого до вчиненого ним злочину.

Вказує, що поза увагою апеляційного суду знову залишилися численні обставини, що негативно характеризують особу обвинуваченого, його зухвалу поведінку під час вчинення злочину, а також процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування та розгляду судом обвинувального акта, що унеможливлюють застосування стосовно нього положень ст. 75 КК України.