Постанова ВГСУ від 08.02.2017 року у справі №913/623/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року Справа № 913/623/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКравчука Г.А., Коробенка Г.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод"на постановуДонецького апеляційного господарського судувід14.11.2016у справі№913/623/16Господарського судуЛуганської областіза позовомЛисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод"провнесення змін до договору оренди землі

за участю

- прокурора:Кравчук О.А. (посвідчення №043796 від 01.09.2016),

В С Т А Н О В И В:

Керівник Лисичанської місцевої прокуратури звернувся в суд в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області (далі - позивач), з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод" (далі - відповідач) про внесення змін до договору оренди землі від 15.03.2007, який укладений між позивачем та відповідачем та зареєстрований 03.04.2007 за № 040740600130 у Державному реєстрі земель, шляхом викладення пунктів 5, 9 та 11 договору у наступних редакціях: "п.5 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 15 295 611,18 грн.", "п.9 Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 458 868, 34 грн. за рік на р/р 33214812700051 в УК у м.Лисичанську, ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37800278, код пл.18010600", "п.11 Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 38 239,03 грн. не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прокуратурою були виявлені порушення інтересів держави, які полягали в тому, що відповідач ухиляється укласти з позивачем зміни до договору оренди землі, незважаючи на те, що позивач прийняв рішення, яким змінив нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка була передана в оренду відповідачу за договором оренди землі, що стало підставою для внесення змін у договір оренди землі у цих частинах та відповідно приведення його умов до вимог чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.07.2016 (суддя Масловський С.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Будко Н.В., судді М'ясищев А.М., Сгара Е.В.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані судові рішення та прийняте нове, яким в позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялися про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак сторони не використали наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Від представника відповідача Ганишевського А.М. надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у справі із посиланням на неможливість її розгляду до вирішення Вищим адміністративним судом України пов'язаної, як зазначено заявником, з нею справи № 812/860/16.

Клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Разом з тим, повноваження суду касаційної інстанції є відмінними від повноважень суду першої та апеляційної інстанції.

Так, згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Враховуючи наведене, та виходячи із процесуальної заборони на вчинення у суді касаційної інстанції процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, що визначено статтею 1115 Господарського процесуального кодексу України, в задоволенні клопотання належить відмовити.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій у відповідності до умов договору оренди землі, укладеного 15.03.2007 між Лисичанською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод" (орендар), орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,3211га для розміщення та експлуатації цеху № 1, цеху № 2 та АПК, цільове призначення - землі підприємств іншої промисловості в м.Лисичанськ, вул.Орджонікідзе, 128, терміном на 10-ть років.

Пунктом 5 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації складає 10 261 209, 24 грн.

Згідно пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі на період експлуатації 153 918,14 грн. за рік на р/р 33214812700051 в УДК м.Лисичанську, ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 13050200.

Відповідно до пункту 11 договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі на період експлуатації 12826,51 грн. не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем.

У п.33 Договору сторони дійшли згоди про те, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.