ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2017 року Справа № 5019/1355/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКоробенка Г.П., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані"на постановуРівненського апеляційного господарського судувід15.11.2016у справі№5019/1355/12Господарського суду Рівненської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані"доДочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України"простягнення суми
за участю
- позивача:Проценко О.М. (довіреність від 08.12.2016)- відповідача:Фрейдун О.М. (довіреність від 25.01.2017),
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" (далі - стягувач) звернулося у Господарський суд Рівненської області із заявою з урахуванням уточнення до якої просило поновити строк пред'явлення до виконання дублікату ухвали Господарського суду Рівненської області від 25.09.2012 про затвердження мирової угоди у справі № 5019/1355/12 (далі - ухвали).
Заява мотивована тим, що виконавчий документ стягувач пред'явив до виконання своєчасно, а його втрата відбулася з вини працівників відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області (далі - ДВС).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.10.2016 (суддя Марач В.В.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., судді Мельник О.В., Грязнов В.В.), прийнято відмову стягувача від заяви про видачу дубліката ухвали, провадження у цій частині припинено, у задоволенні заяви стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання ухвали відмовлено.
У касаційній скарзі стягувач просить скасувати вищевказані ухвалу і постанову судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні заяви стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання ухвали, та задовольнити заяву стягувача у цій частині, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні заяви стягувача про поновлення процесуального строку виходив з того, що відсутні об'єктивні обставини для поновлення процесуального строку пред'явлення до виконання ухвали оскільки заявник протягом трьох років не вживав жодних заходів для реагування на дії державного виконавця, що виключно залежало від його волевиявлення.
Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні виходячи із наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.09.2012 затверджено мирову угоду у справі, укладену між стягувачем та Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України (далі-боржник) на умовах обумовлених сторонами, провадження у справі припинено.
28.03.2013 за заявою стягувача та на підставі ухвали, начальником відділу ДВС була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №37214793 та надано боржнику строк на добровільне виконання виконавчого документу до 04.04.2013.
26.12.2013 ДВС прийнята постанова про повернення ухвали стягувачу на підставі п.2, п.9 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", яка була направлена стягувачу поштою разом з виконавчим документом рекомендованим листом, про що свідчить список № 266 поштових відправлень рекомендованих листів від 23.01.2014.
Також встановлено, що 03.06.2016 представником стягувача до ДВС був направлений запит про надання копії постанови про повернення виконавчого документу та повідомлення про її вручення стягувачу.
Листом від 14.06.2016 № 2635/4879-0-20-16/02 ДВС повідомив представника стягувача, що постанова про повернення виконавчого документу та виконавчий документ було направлено на адресу стягувача рекомендованим листом та з приводу отримання підтверджуючих документів про вручення поштового відправлення було рекомендовано звернутися до центру надання поштового зв'язку - поштампу "Укрпошти".
Листом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на запит представника стягувача повідомлено, що інформація про внутрішні реєстровані поштові відправлення, що пересилається в межах України, надається протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для пред'явлення ухвали до виконання, стягувач посилався на те, що постанову ДВС про повернення виконавчого документа від 26.12.2013 з ухвалою він не отримував, встановити факт направлення ДВС поштового відправлення на адресу стягувача на даний час неможливо. При цьому, стягувач зазначав, що ухвала не була йому надіслана належним чином, тобто рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як того вимагається положеннями статті 31 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до приписів частини 1-ї статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Пунктом 2 частини першої статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Із приписів статті 50 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що процесуальний строк, це строк протягом якого має бути вчинена відповідна процесуальна дія, а положеннями частини 1-ї статті 53 вказаного кодексу визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно цієї норми суд у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Відтак причини пропуску строку мають бути поважними, що відповідно, дає підстави для його поновлення.
Положеннями статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, що діяла на час спірних правовідносин, визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно пункту 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, до внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, поштові картки - прості, рекомендовані, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Сервисы для юристов