ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2016 року Справа № 916/5162/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіСтратієнко Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 рокуу справі№ 916/5162/15 Господарського суду Одеської областіза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_5до1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, 2. ОСОБА_6, 3. ОСОБА_7,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства "Альянс-2500"провитребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (надалі - ФОП ОСОБА_5, позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4, відповідач 1), гр. ОСОБА_6 (надалі - ОСОБА_6, відповідач 2) та гр. ОСОБА_7 (надалі - ОСОБА_7, відповідач 3), у якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.04.2016 року за вх.№9129/16 (а.с. 157 -171 т. 4) просив:
1) стягнути у солідарному порядку з ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 133798,93 грн на відшкодування вартості належних ФОП ОСОБА_5 лікарських засобів та інших товарів медичного призначення і супутних товарів, наведених у додатку №6 до позову, якими вони 26.08.2015 року незаконно заволоділи при самоправному захопленні належної позивачу аптеки, розташованої в орендованому приміщенні квартири №2, що належить ОСОБА_7, і з того часу, тобто, більше 7 місяців, спільно переховують у непридатних для зберігання товарів медичного призначення приміщеннях, у тому числі шляхом передачі без відома позивача і згоди на зберігання ПП "Альянс-2500" у м. Білгород-Дністровський, внаслідок чого товари втратили свою придатність для реалізації і споживання;
2) витребувати з незаконного володіння ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 виробниче обладнання аптеки загальною вартістю 23479,00 грн, що знаходились у володінні та користуванні позивача на правах оренди за договорами, укладеними з ФОП ОСОБА_8 та ТОВ "ТД „МВК", перелік і вартість якого наведені у додатку №9 до позовної заяви, яке було самоправно захоплене 26.08.2015 року у незаконне володіння відповідачів і переховується ними від повернення позивачу як законному орендарю і користувачу для наступного повернення орендодавцям;
3) зобов'язати ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 передати у визначений судом строк наведене у додатку №9 до позову обладнання у володіння позивача і користування за двостороннім актом приймання-передачі;
4) стягнути у солідарному порядку з ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 завдані їх спільними та узгодженими діями позивачу збитки у сумі 136054,00 грн, облікові дані про які наведені у додатку № 8 до первісного позову, що нанесені втратою прибутків із-за незаконного заволодіння товарами і неможливістю їх реалізації споживачам;
5) стягнути у солідарному порядку з ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 50000,00 грн на відшкодування ФОП ОСОБА_5 моральної шкоди, завданої їх спільними та узгодженими незаконними діями по захопленню аптеки, її обладнання і товарів, їх незаконним утриманням у своєму володінні з 26.08.2015 року і до цього часу, що підірвало ділову репутацію позивача, перешкодило його подальшій підприємницькій діяльності і призвело до втрати доходів як засобів його існування, дискредитувало його як підприємця, викликало тяжкі душевні страждання і переживання, потребувало додаткових морально-психологічних і фізичних зусиль для врегулювання конфлікт.
У позовній заяві та запереченнях на клопотання адвоката ФОП ОСОБА_4 про припинення провадження у справі від 09.03.2016 року № 5785/16 (а.с. 71) позивач наполягав, що спір у справі має розглядатися в порядку, що передбачений господарським судочинством, навіть, якщо відповідачами у справі є ОСОБА_6, ОСОБА_7, які є фізичними особами без статусу суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки позовні вимоги заявлені з обґрунтуванням того, що ці особи спільно і узгоджено з іншим відповідачем - ФОП ОСОБА_4, який має такий статус, допустили порушення майнових і немайнових прав позивача.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.05.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого Малярчук І.А., суддів Петренко Н.Д. Щавинської Ю.М.) відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_5 в частині позовних вимог до ФОП ОСОБА_4, припинено провадження у справі в частині заявлених ФОП ОСОБА_5 позовних вимог до гр. ОСОБА_6, гр. ОСОБА_7
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 року (колегія суддів у складі: ) рішення Господарського суду Одеської області від 16 травня 2016 року у справі №916/5162/15 скасовано, провадження у справі № 916/5162/14 припинено.
У касаційній скарзі відповідач 1 просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції роз'яснень, викладених у п. 14 постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" та п. 4.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Відповідач 1 вважає, що суд першої інстанції правомірно розглянув в частині вимог до ФОП ОСОБА_4, оскільки в цій частині вимог спір підлягає вирішенню господарськими судами відповідно до ст. ст. 1, 12, 21 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову до ФОП ОСОБА_4
Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити або задовольнити частково, скасувати постанову та рішення в частині вимог до ФОП ОСОБА_4 та передати в цій частині справу на новий розгляд.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши згідно із ст.ст. 1115, 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 1, 12 ГПК України господарському суду підвідомчі справи між громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконання господарських договорів, та з інших підстав.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно із ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Аналогічні положення закріплені у ч. 3 ст. 58 ГПК України.
У цій справі в одне провадження об'єднані вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства:
1) у порядку господарського судочинства: вимоги ФОП ОСОБА_5 до ФОП ОСОБА_4, які виникли з укладеного між ними договору оренди від 01.09.2012 року, зокрема, вимоги про витребування майна та зобов'язання передати майно позивачу, відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди;
2) у порядку цивільного судочинства: вимоги ФОП ОСОБА_5 до фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди, завданої ними спільно, та вимоги до них про витребування майна та зобов'язання передати майно позивачу.
Доводи апеляційного господарського суду про те, що оскільки позовні вимоги заявлено до відповідачів, як солідарних боржників, неможливо здійснювати розгляд справи до боржників окремо і вирішити спір лише до ФОП ОСОБА_4 у порядку господарського судочинства, суд касаційної інстанції вважає помилковими. На думку Вищого господарського суду України, такі вимоги можуть бути самостійними й окремими предметами позову.
Так, у ч. 1 ст. 1190 ЦК України, на підставі якої заявлені позовні вимоги, передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" особи вважаються такими, що спільно завдали шкоди, якщо вони завдали неподільну шкоду взаємопов'язаним сукупними діями або діями з єдністю наміру. Солідарний характер відповідальності осіб, що спільно завдали шкоди, пояснюється неподільністю результату їх шкідливих діянь та необхідністю створення умов для відновлення порушених прав потерпілого.
Разом з цим, механізм реалізації вимог кредитора в разі солідарності боржників визначний у ч. 1 ст. 543 ЦК України, яка встановлює, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Тобто, за законом у цьому випадку немає так званої обов'язкової процесуальної співучасті, і передбачено право позивача звернутися до суду до кожного з боржників окремо.
Сервисы для юристов