Постанова ВГСУ від 07.12.2016 року у справі №911/5310/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 911/5310/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Студенця В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" від позивача: не з'явились від відповідача: Печерний С.Л. від третьої особи: Громніцький Ю.П. від прокуратури: Хорс К.Б.на рішенняГосподарського суду Київської області від 10.02.2015 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 рокуу справі№ 911/5310/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Турболінкс"доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"простягнення заборгованості в розмірі 294 414 586, 91 грн.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Турболінкс" (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" (далі відповідач) про стягнення заборгованості по оплаті товару в розмірі 239 509 772, 55 грн.; 46 712 302, 30 - інфляційній витрати; 8 192 512, 06 грн. - 3% річних.

Позивачем збільшені позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат до 60 948 499, 19 грн. та 3 % річних до 9 157 113, 08 грн. (т.1 а.с. 140-141).

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.02.2015 року позовні вимоги задоволені частково, а саме: з відповідача підлягає стягненню 239 509 772, 55 грн. - заборгованості; 9 157 113, 08 грн. - 3% річних; 59 483 538, 84 грн. - інфляційних витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 року апеляційна скарга відповідача була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що з урахуванням висновків експертизи, у відповідача наявна прострочена заборгованість за товар, який було поставлено позивачем відповідачу за договором про закупівлю товару № Т15 - 154/1212000965 від 27.12.2012 року (далі Договір, т.1 а.с. 27-32).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення та прийняти нове, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Відповідач звертає увагу суду на наступні обставини: фінансові плани відповідача підлягали затвердженню в порядку встановленому наказом Міністерства економіки України, але з незалежних від нього обставин фінансові плани відповідача взагалі не затверджені. Відповідач вважає, що свої зобов'язання по оплаті товару він не прострочив. Судом апеляційної інстанції не було призначено додаткової судової експертизи у даній справі. На думку відповідача, проведення додаткової експертизи було необхідно, оскільки експертами висновки щодо третього та частково щодо другого питань - надані не були. Поставлені судом 1, 4 та 5 питання були самовільно змінені експертами. Судом фактично не перевірена вартість товару.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін та прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

27.12.2012 року між сторонами у справі (позивач - постачальник, відповідач - покупець) укладено Договір, згідно умов якого, позивач повинен поставити і передати у власність покупцю товари (вузли до турбін, код згідно ДК 016 - 97-29.11.3 (запасні частини до газоперекачувальних агрегатів типу ГТК - 10 -І (ЛОТ №1) зазначені в специфікації) - далі Товар.

Як вбачається, з матеріалів справи та Договору, Договір є угодою закупівель товару, які було здійснено за державні кошти.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що його ціна становить 386 969 426 грн.

Абзацом 3 п.4.1 Договору передбачено,що датою поставки товару, а також моментом переходу права власності та ризиків на товар є дата передачі товару позивачем уповноваженій особі покупця.

Згідно додаткової угоди № 1 (т.1 а.с. 35) строк дії Договору встановлений до 31.12.2014 року.

Як вбачається з позовної заяви позивача сума заборгованості складається з наступних сум: 1. 26 300 034 грн. (накладна № 1 від 14.05.2013 року);

2. 130 287 718 грн. (накладна № 1 від 27.06.2013 року);

3. 82 922 019 грн. (накладна № 1 від 21.01.2014 року) - повернення відповідачем зі зберігання вказаного товару.

Сума інфляції та 3% річних розрахована станом на 26.01.2014 року (т.1. а.с. 140).

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.12.2013 року у справі № 911/3896/13 (т.1 а.с.48-56) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Турболінкс" (позивач у даній справі до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" (відповідач у даній справі) та зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Турболінкс" товар на загальну суму 230 381 673 грн. на виконання умов Договору.

З матеріалів справи вбачається, що Товар зазначений у рішенні Господарського суду Київської області співпадає у сумі 230 381 673 грн. з Товаром вартість якого є предметом даного спору.

До матеріалів справи (т.4 а.с. 36-50) залучено висновок судової економічної та товарознавчої експертизи № 5956/5957/15 від 20.07.2016 року Дніпропетровського НДІСЕ (далі експертний висновок), яку проведено на підставі ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 року.

На вирішення експертів, крім інших запитань, поставлені запитання: Чи підтверджується поставка товару за Договором? Чи є підстави для здійснення відповідачем розрахунків з позивачем за договором на суму 239 509 772 грн.?

Згідно експертного дослідження поставка позивачем відповідачу товару підтверджується. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 239 509 772 грн.

05.08.2013 року між сторонами у справі було укладено договір зберігання майна № Х14 - 32/1308000068 (далі договір зберігання (т.1 а.с. 57-60)).

Відповідно до ч. 1 ст. 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.