Постанова ВГСУ від 07.12.2016 року у справі №910/8946/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 910/8946/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Гольцової Л.А.,

за участю представників:

ТОВ "КСТ Груп Україна" - Собко Л.В.,

ТОВ "Востокімпорт" - Штефана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСТ Груп Україна"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016

та на рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2016

у справі № 910/8946/16 господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСТ Груп Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокімпорт"

про стягнення 29 500,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КСТ Груп України" (надалі - ТОВ "КСТ Груп Україна") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокімпорт" про стягнення з останнього заборгованості зі сплати станційних зборів (штраф за невиконання місячного плану перевезення), пробіг локомотива та простій вагонів в сумі 29 500,49 грн. за заявкою відповідача на перевезення № 4 від 17.02.2015, як це передбачено умовами укладеного між ними договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 193-ЗТЕ від 27.11.2014.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2016 (суддя Курдельчук І.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді: Баранець О.М., Мальченко А.О.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "КСТ Груп Україна" задовольнити, посилаючись при цьому на порушення та неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили, що:

- 27.11.2014 позивачем та відповідачем укладено Договір № 193-ЗТЕ на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до умов якого відповідач (поручитель) доручає, а позивач (повірений) бере на себе зобов'язання здійснювати від імені та за рахунок відповідача організацію транспортно-експедиційного обслуговування перевезення зернових вантажів відповідача залізничним транспортом;

- 09.02.2015 позивач як повірений та філія відповідача як поручитель уклали також договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 16-ЗТЕ на транспортно-експедиторське обслуговування, аналогічний за змістом Договору № 193-ЗТЕ;

- умовами і Договору № 193-ЗТЕ від 27.11.2014, і Договору № 16-ЗТЕ від 09.02.2015 сторони погодили, що довіритель (відповідач та філія відповідача) прийняв на себе зобов'язання відшкодувати позивачу (повіреному) всі витрати, понесені ним за таким договором, а також сплатити повіреному винагороду після повного виконання повіреним покладених на нього зобов'язань (п. 4.6);

- у разі якщо довіритель пред'явив повіреному письмову рознарядку на відправку вантажу, і повіреним проведено комплекс підготовчих заходів для його відправки залізничним транспортом, а вантаж, що не був завантажений і відправлений з елеватора не з вини повіреного (через невідповідність якісних показників умовами контракту, через відсутність вантажу на елеваторі, через введення конвенційних заборон на відправку вантажу або за письмовим розпорядженням довірителя і так далі), довіритель компенсує повіреному, зокрема, нараховані "Укрзалізницею" платежі за невиконання місячного плану перевезень, а також вартість подачі, прибирання вагонів, користування ними та інші станційні послуги, згідно накопичувальних карток, відомостей подачі, прибирання вагонів і переліків технологічного центру з обробки залізничних документів для розрахунку за перевезення вантажу (п. 4.9. Договору № 193-ЗТЕ від 27.11.2014 і Договору № 16-ЗТЕ від 09.02.2015);

- відповідно до п. 8.1. Договору № 193-ЗТЕ та Договору № 16-ЗТЕ всі зміни та доповнення до даного договору є невід'ємною частиною Договору № 193-ЗТЕ, якщо вони складені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача.

- термін дії Договору № 193-ЗТЕ: з моменту його укладення до 31.12.2014; термін дії Договору № 193-ЗТЕ може бути продовжений за взаємною згодою обох сторін, що оговорюється сторонами додатково і оформлюється у вигляді додатків до Договору № 193-ЗТЕ (п. 8.3.);