ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2016 року Справа № 905/3470/15 Вищий господарський суд України в складі колегії:
Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі № 905/3470/15 Господарського суду Донецької області за скаргоюДержавного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" на діїГоловного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гірничі машини" до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Головне управління Державної казначейської служби України Донецької області; 2.Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про стягнення заборгованості
в судовому засіданні взяли участь представники :- позивачаДробот Н.В.- відповідачаІгнатов С.Є. - третьої особи - 1не з'явились- третьої особи - 2Климась О.С.- ДВСМаковей Е.А.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.08.2016 (головуючий Сажнева М.В., судді Ніколаєва Л.В., Огороднік Д.М.), залишеною без змін, з тих же підстав, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2016 (головуючий Сгара Е.В., судді М'ясищев А.М., Геза Т.Д.) частково задоволено скаргу Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів від 25.05.2016 ЗВП№51233374; визнано дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" від 25.05.2016 ЗВП№51233374 в частині примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.04.2016 у справі №905/3470/15 в частині накладення арешту на рахунки №260413021335, №260423011335, які відкриті в АТ "Державний ощадний банк України", такими, що не відповідають нормам чинного законодавства; визнано недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" від 25.05.2016 ЗВП №51233374 в частині примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.04.2016 у справі №905/3470/15 в частині накладення арешту на рахунки №260413021335, №260423011335, які відкриті у АТ "Державний ощадний банк України"; в іншій частині скаргу Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" відхилено.
Не погоджуючись з судовими актами, Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить змінити ухвалу місцевого господарського суду від 03.08.2016 шляхом її доповнення про визнання незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесення постанови від 25.05.2016 ЗВП № 51233374 про арешт коштів боржника.
Скаржник вважає, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм діючого законодавства, враховуючи те, що рахунок № 26003011382402, відкритий у ПАТ "Альфа-Банк" використовується відповідачем виключно для виплати заробітної плати та посилається на додаткову угоду від 26.07.2016 до договору банківського рахунку №124118 від 31.08.2010 та відповідні банківські виписки.
Позивач, треті особи та Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не скористалися своїм правом передбаченим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзив на касаційну скаргу не надали. Проте в силу приписів згаданої норми відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що рішенням господарського суду Донецької області від 17.03.2016 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гірничі машини" задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гірничі машини" основний борг у розмірі 20769275,26 грн., 3% річних у розмірі 308978,53 грн. та судовий збір у розмірі 182681,73 грн. На виконання вказаного рішення 15.04.2016 видано відповідний наказ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гірничі машини" звернулось із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.04.2016 №905/3470/15 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.05.2016 відкрито виконавче провадження ВП№51043643 з виконання наказу №905/3470/15 від 15.04.2016р.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.05.2016 приєднано виконавче провадження №51043643 з примусового виконання наказу №905/3470/15 від 15.04.2016 до зведеного виконавчого провадження №51233374.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт коштів боржника від 25.05.2016р. в межах зведеного виконавчого провадження №51233374 на загальну суму 19 385 388,00 грн., до якого входить наказ господарського суду Донецької області №905/3470/15 від 15.04.2016р. про стягнення з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гірничі машини" основного боргу у розмірі 20769275,26грн., 3% річних у розмірі 308978,53грн та судового збору у розмірі 182681,73грн.
Не погодившись із винесенням державним виконавцем вищевказаної постанови про арешт коштів від 25.05.2016, Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" звернулось до місцевого господарського суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій скаржник просив визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 25.05.2016 ЗВП №51233374 незаконними та скасувати вказану постанову.
Відповідно до статті 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона піддягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду (пункт 9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012)
За приписами статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", встановлені гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні, а саме: державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Приписами статті 17 Закону унормовано, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 57 зазначеного Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в т.ч., шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
В силу приписів статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Таким чином, накладення державним виконавцем арешту на майно боржника здійснюється з метою примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження.
Як вже зазначалось, державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів від 25.05.2016, якою було накладено арешт на рахунки Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1", зокрема на рахунки №260413021335, №260423011335, №26003011382402 в межах суми 198092075,32 грн.
Сервисы для юристов