Постанова ВГСУ від 07.10.2015 року у справі №924/1188/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 924/1188/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Аграрна компанія 2004"на рішення та постановугосподарського суду Хмельницької області від 23.04.2015 Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015у справі№ 924/1188/14за позовомдержавного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України доприватного підприємства "Аграрна компанія 2004"тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національна академія аграрних наук України простягнення 142 662, 85 грн за участю представників сторін:

від позивача: Дзекар С.С. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.04.2015 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року у справі №924/1188/14 позов Державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України до Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національна академія аграрних наук України про стягнення 142 662,85 грн. - задоволено. Присуджено до стягнення з приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" на користь державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України 120 600,00 грн. основного боргу, 6 780,03 грн. 3% річних, 15 282,82 грн. інфляційних втрат, 2 853,26 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 та рішення господарського суду Хмельницької області від 23.04.2015 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.04.2012 року між Державним підприємством "Дослідне господарство "Зоря" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Української академії аграрних наук та приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" укладений договір №1 виробництва сільськогосподарської продукції, відповідно до умов якого, господарство надає згоду на виробництво, а сільськогосподарський виробник на свій ризик зобов'язувався виробити сільськогосподарську продукцію та провести розрахунки з господарством.

Виробництво здійснюється на виробничих потужностях господарства. Дані виробничі потужності є потужностями в розумінні ст.ст. 14.1.234 та 14.1.235, 209.6 Податкового кодексу України (п.1.2. договору).

В п. 1.6 договору сторони погодили, що строк виробництва - до 15.09.2012 року.

Сільськогосподарський товаровиробник здійснює розрахунок з господарством в день закінчення збирання врожаю (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 7.1. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками.

Строк цього договору починає свій перебіг з дати його підписання сторонами та закінчується у строк, визначений п.1.6 даного договору (п.7.2. договору). Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.7.3. договору).

Договір підписано сторонами, скріплено їх печатками та погоджено із виконавчим директором Інституту кормів та с.г. Поділля НААН.

29.01.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією №11 про сплату заборгованості за договором виробництва сільськогосподарської продукції №1 від 27.04.2012 року та договорами поставки №28.03/09, №28.03/10, №28.03/11 від 28.03.2011 року, в якій просить сплатити суму заборгованості, в тому числі, і за договором №1 виробництва сільськогосподарської продукції від 27.04.2012 року в розмірі 120600,00 грн. із розрахунку 600грн. х 201 га.

18.02.2015 року позивач надіслав приватному підприємству "Аграрна компанія 2004" оригінал акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №13 від 14.01.2014 року згідно договору №1 виробництва сільськогосподарської продукції від 27.04.2012 року для підписання. При цьому зазначив про зобов'язання відповідача погасити заборгованість в сумі 120 600,00 грн. за договором виробництва сільськогосподарської продукції №1 від 27.04.2012 року.

Проте, відповідач вищевказану заборгованість не сплатив в добровільному порядку, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у сукупності наданих доказів та пояснень, судом встановлено факт надання позивачем послуг за укладеним між сторонами договором належним чином та у встановлений строк, доказів протилежного відповідачем не надано, так як і не доведено погашення існуючої заборгованості, в зв'язку з чим суди дійшли висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, вважає їх правомірними та такими, що відповідають матеріалам справи, виходячи з наступного.

Як вказувалось вище, між сторонами 27.04.2012 укладено договір №1 виробництва сільськогосподарської продукції, згідно умов договору, позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги зі сприяння вирощуванню сільськогосподарської продукції на землях, належних ДП ДГ "Зоря" на праві постійного користування площею 201 га, а відповідач, в свою чергу прийняв на себе обов'язок оплатити позивачу надані послуги з розрахунку 600 грн. за один гектар.

Судами також встановлено, що дійсність вказаного договору підтверджена рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.12.2014 року у справі №924/1450/14, яке набрало законної сили.

Позивачем на підтвердження виконання договору надано довідку виконавчого комітету Пироговецької сільської ради №75 від 11.06.2014 року, лист Управління агропромислового розвитку Хмельницької районної державної адміністрації №01/1-24//7.

Крім того, в матеріалах справи наявні претензії про сплату заборгованості, рахунок на оплату заборгованості за договором, оригінал підписаного з боку позивача акту приймання-передачі із доказами їх надіслання ПП "Аграрна компанія 2004", що в свою чергу підтверджує те, що позивач неодноразово звертався до відповідача із проханням здійснити оплату наданих за договором послуг в розмірі 120 600,00 грн.

З моменту укладення договору та станом на даний час відповідач будь-яких зауважень чи заперечень стосовно виконання договору, а також стосовно оплати вказаної суми не висловлював позивачу, будь-яких претензій щодо виконання договору ПП "Аграрна компанія 2004" також не надсилалось.