ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2015 року Справа № 911/873/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губенко Н.М.,
суддів: Кролевець О.А.,
Картере В.І. (доповідач)
за участю представників:
позивача - Богаченка М.М.,
відповідача - Пушка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Інтербанк"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015
та на рішення господарського суду Київської області від 23.04.2015
у справі № 911/873/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Інтербанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн"
про стягнення 446 816,76 дол. США
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року ПАТ "Комерційний Банк "Інтербанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті відсотків за період з 22.04.2011 по 02.03.2015 у розмірі 446 816,76 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 03.03.2015 становить 11 090 285,99 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 23.04.2015 (суддя Лилак Т.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 (колегія суддів у складі: суддя Чорна Л.В. - головуючий, судді Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.), у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 23.04.2015, постанову господарського апеляційного суду від 08.07.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги позивач стверджує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 32-34, 43 ГПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 598, 599, 610, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України. Так, позивач стверджує, що господарські суди належним чином не дослідили умови кредитного договору, зокрема щодо строку дії договору до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, а також дійшли помилкового висновку про те, що ПАТ "Комерційний Банк "Інтербанк" має право за невиконання рішення суду застосовувати відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, яка встановлена ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не нарахування процентів по договору, строк дії якого припинено.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить рішення господарського суду першої інстанції від 23.04.2015 та постанову апеляційного суду від 08.07.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому відповідач зауважив на тому, що договір про відкриття кредитної лінії від 26.09.2008 припинив свою дію і позивач вже звертався з таким позовом до господарського суду.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що:
- 26.09.2008 ПАТ "Комерційний Банк "Інтербанк" (кредитор) та ТОВ "Цемлайн" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1628/5 (далі - кредитний договір), до якого в подальшому були внесені зміни додатковими угодами № 1 від 20.10.2008, № 2 від 26.11.2008, № 3 від 28.11.2008, № 4 від 23.09.2009, за умовами якого, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 3 кредитор відкриває позичальнику відкличну непоновлювальну лінію в сумі 600 000,00 доларів США на поновлення оборотних коштів та придбання основних засобів. Здійснення розрахунків за кредитом здійснюється шляхом перерахування валюти на розрахунковий рахунок позичальника в ПАТ "Комерційний Банк "Інтербанк" з подальшим її продажем та проведення рахунків у національній валюті;
- згідно з п. 1.2. кредитного договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 4, кредитор відкриває позичальнику відкличну непоновлювальну лінію на період з 26.09.2008 по 24.04.2019 з процентною ставкою 19% річних;
- відповідно до п. 1.3. кредитного договору надання кредиту здійснюється на підставі письмового повідомлення позичальника про свій намір отримати кредит із зазначенням його суми не пізніше, ніж за три банківські дні до бажаної дати отримання кредиту;
- пунктом 2.1.1. кредитного договору передбачено, що позивач зобов'язаний надати відповідачу кредит відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. договору та направити кошти на поточний рахунок позичальника на протязі трьох банківських днів, починаючи з дати отримання письмового повідомлення позичальника;
- відповідно до пп. 2.3.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати нараховані проценти за користування кредитом щомісячно, протягом перших трьох банківських днів місяця, наступного за звітнім. Останній платіж здійснити одночасно з погашенням кредиту у строк, що передбачений даною кредитною угодою для погашення кредиту. Проценти нараховуються по фактичній заборгованості щомісячно, станом на "01" число місяця, наступного за звітним, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці та фактичної кількості днів у році, рік дорівнює 360 дням. Повний строк, за який нараховуються і сплачуються проценти починається з моменту виникнення фактичної заборгованості по кредиту і закінчується моментом повного погашення заборгованості по кредиту. При цьому перший та останній день користування кредитом вважається як один день;
- згідно з пп. 2.2.1. кредитного договору кредитор має право, оскільки вважається, що позичальник надає згоду, достроково припинити дію кредитного договору та стягнути суму кредиту, проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені кредитним договором, у разі, зокрема, недотримання відповідачем умов кредитного договору.
Сервисы для юристов