Постанова ВГСУ від 07.07.2026 року у справі №638/9692/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року

м. Київ

справа № 638/9692/24

провадження № 51-4810км25

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Харківськогоапеляційного суду від 10 вересня 2025 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої в АДРЕСА_1 ,

засудженої за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 190 КК, і

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст прийнятих судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2024 року визнано винуватою та призначено покарання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 190 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 4 ст. 190 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з визначенням іспитового строку 3 роки та покладенням на неї обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.

Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Вироком Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2025 рокувирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий, яким ОСОБА_7 призначено покарання за ч. 2 ст. 190 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 4 ст. 190 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років. Виключено з мотивувальної частини вироку місцевого суду щире каяття, як обставину, яка пом`якшує покарання ОСОБА_7 .

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій ОСОБА_7 визнано винуватою у тому, що вона в період часу з 28 грудня 2022 року по 17 червня 2023 року шляхом обману та зловживання довірою незаконно заволоділа грошовими коштами потерпілих, чим заподіяла їм матеріальну шкоду, зокрема, ОСОБА_8 на загальну суму 143 100 грн, ОСОБА_9 у розмірі 40 000 грн, ОСОБА_10 на загальну суму 563 075 грн, ОСОБА_11 у розмірі 37 000 грн, ОСОБА_12 у розмірі 164 565 грн та ОСОБА_13 у розмірі 5000 грн.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду та застосувати до ОСОБА_7 положення ст. 75 КК.

На обґрунтування касаційних вимог захисник зазначає, що апеляційний суд безпідставно виключив щире каяття як обставину, яка пом`якшує покарання, оскільки засуджена частково відшкодувала заподіяну потерпілим шкоду і вони не просили позбавляти волі ОСОБА_7 . Зазначає, що апеляційним судом не було взято до уваги відомості про засуджену, яка раніше не судима та не перебуває на обліку у лікарів. Стверджує про порушення права на захист, оскільки захисник ОСОБА_14 не роз`яснила засудженій наслідки розгляду кримінального провадження за правилами ч. 3 ст. 349 КПК та не прибула в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Позиції учасників судового провадження