ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2015 року Справа № 910/18355/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПлюшка І.А.,суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 р.та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 11.12.2014 р.у справі№ 910/18355/14 господарського суду міста Києваза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" (надалі - ТОВ "ТД "Індар")доПриватного акціонерного товариства по виробництву інсулінів "Індар" (надалі - ПрАТ "Індар")треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1) Приватне підприємство "Спецюрінвест" (надалі - ПП "Спецюрінвест"); 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "А'СТА" (надалі - ТОВ "А'СТА")простягнення 2 306 315,60 грн. за участю представників: від позивача- Назаров К.Є.від відповідача- Святина В.А.від третьої особи-1- не з'явилися від третьої особи-2- не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2014 року ТОВ "ТД "Індар" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "Індар" про стягнення 2 306 315,60 грн., обґрунтовуючи заявлені вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором відступлення права вимоги (цесії) від 19.07.2011 р. в частині сплати відповідачем загальної суми платежу після розрахунку з ним боржника.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2014 р. (суддя Стасюк С.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 р. (головуючий суддя Майданевич А.Г., судді: Лобань О.І., Федорчук Р.В.) рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "ТД "Індар" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.05.2015 р. касаційну скаргу ТОВ "ТД "Індар" прийнято до провадження, призначено розгляд скарги на 02.06.2015 р.
29 травня 2015 року через канцелярію суду від ПрАТ "Індар" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просив суд прийняті у справі рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "ТД "Індар" - без задоволення.
02 червня 2015 року, до початку судового засідання, через канцелярію Вищого господарського суду України від ПрАТ "Індар" надійшло клопотання про продовження строків та відкладення розгляду справи № 910/18355/14 у зв'язку з неможливістю їхнього представника бути присутнім на судовому засіданні.
З метою повної та всебічної перевірки дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги подане клопотання, а також для надання сторонам конституційного права на захист охоронюваних інтересів, колегія суддів вирішила продовжити строк розгляду справи та відкласти її розгляд на 07.07.2015 р.
Також, 06 липня 2015 року, через канцелярію суду від ПрАТ "Індар" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник в черговий раз просив суд прийняті у справі рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "ТД "Індар" - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи касаційної скарги, врахувавши заперечення, викладені у відзивах, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.04.2010 р. між ТОВ "ТД "Індар" (постачальник) та ТОВ "А'СТА" (покупець) укладено договір поставки № 01/03-10, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити лікарські засоби та вироби медичного призначення у кількості, асортименті та по цінах відповідно до специфікації, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар, на умовах відстрочки платежу у 45 календарних дні відповідно до протоколу розбіжностей до договору поставки.
19 липня 2011 року між ТОВ "ТД "Індар" (первісний кредитор), ПрАТ "Індар" (новий кредитор) та ТОВ "А'СТА" (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого ТОВ "ТД "Індар" передав, а ПрАТ "Індар" прийняв право вимоги, за основною угодою, до боржника у зобов'язанні з оплати продукції, що поставлена за договором поставки на загальну суму 2 306 315,60 грн.
Пунктом 5.1. Договору про відступлення права вимоги визначено, що сплата загальної суми платежу здійснюється новим кредитором на користь первісного кредитора не пізніше 30-го календарного дня з дня розрахунку боржника з новим кредитором за основною угодою.
Так, звертаючись до місцевого господарського суду з відповідними позовними вимогами, ТОВ "ТД "Індар" посилалося на те, що йому стало відомо, що боржник розрахувався перед новим кредитором, проте новим кредитором порушені умови договору щодо перерахування сплачених коштів протягом 30-ти днів на користь первісного кредитора, а звернення до відповідача стосовно необхідності виконати умови договору про відступлення права вимоги залишені останнім без відповіді та виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
У статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
Сервисы для юристов