ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2017 року Справа № 904/10083/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київна ухвалувід 06.12.2016 господарського суду Дніпропетровської області та постановувід 16.01.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського суду за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"до відповідачів1. товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання"; 2. Steel Industrial Company LLP, London, England (Стіл Індастріал Компані ЛЛП, Лондон, Англія)про визнання недійсним контракту № 37682380/12 від 06.12.2012у справі№ 904/10083/15 господарського суду Дніпропетровської області про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання", м. Дніпропетровськголова комітету кредиторів товариство з обмеженою відповідальністю "Метал-Імпекс", м. Дніпропетровськрозпорядник майна арбітражний керуючий Ковальова О.В., м. Дніпропетровськкеруючий санацією директор боржника Островський І.Р. , м. Дніпропетровськв судовому засіданні взяли участь представники:
ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання" ПАТ "Укрсоцбанк" Колошина О.В., довір.; Шилов К.Р., довір.;
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 904/10083/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" (далі - ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання", боржник) порушена в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство).
У липні 2016 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", кредитор) звернулося в межах справи про банкрутство з позовом до боржника та Steel Industrial Company LLP (далі - Steel Industrial) про визнання недійсним контракту № 37682380/12 від 06.12.2012 (далі - спірний контракт).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2016 (суддя Калиниченко Л.М.) у справі № 904/10083/15 у задоволенні позовної заяви про визнання недійсним спірного контакту відмовлено. Приймаючи дане рішення місцевий господарський суд виходив з недоведеності позивачем обставин щодо недійсності спірного контракту.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 (судді: Білецька Л.М. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Коваль Л.А.) у справі № 904/10083/15 ухвалу суду першої інстанції від 06.12.2016 залишено без змін із тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти рішення яким позов задовольнити в повному обсязі.
Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій ч. 6 ст. 12, ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 203, 215, 216, 234 Цивільного кодексу України, зазначаючи про наявні ознаки фіктивності спірного контракту, що був укладений без мети досягнення реальних правових наслідків. Крім того кредитор вказує, що на момент укладення контракту було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06.12.2012 між боржником та Steel Industrial був укладений контракт № 37682380/12 на загальну суму 3 008 839,47 євро (що станом на 06.12.2012 становить 31 420 874,30 грн.), на підставі якого боржник зобов'язувався прийняти товар (продукцію) та оплатити його у строк до 06.02.2013.
Згідно Додаткової угоди № 1 від 20.12.2013 граничний строк виконання умов спірного контракту відкладено до 03.08.2015.
На виконання умов спірного контракту боржником в односторонньому порядку було частково сплачено передоплату за спірним контрактом в розмірі 1 480,68 євро., що підтверджується банківською випискою від 11.11.2015.
В подальшому, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2015 у справі № 904/9465/15 стягнуто з боржника суму попередньої оплати у розмірі 76 318 829, 76 грн., що еквівалентно 3 007 358,79 євро.
Ухвалою від 03.03.2016 у цій справі, на підставі вказаного судового рішення від 25.11.2015, визнано грошові вимоги Steel Industrial до боржника на загальну суму 78 573 879,63 грн., які віднесено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Слід зазначити, що частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У свою чергу частина 1 статті 234 ЦК України передбачає, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються ним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Отже, фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний.
Таким чином, фіктивний правочин існує лише на папері. Його основне завдання полягає в тому, щоби створити уявлення в оточуючих суб'єктів про наявність правового зв'язку між сторонами такого правочину.
При цьому сторони за допомогою фіктивного правочину намагаються прикрити свої неправомірні дії, зокрема: заволодіння майном, несплата податків, кредитних зобов'язань тощо.
Як вбачається з умов спірного контракту, Steel Industrial зобов'язався поставити товар на загальну суму 3 008 839,47 євро, а боржник прийняти його та оплатити в строк до 03.08.2015.
При цьому, як зазначено судом апеляційної інстанції, компанія Steel Industrial після реєстрації 07.08.2012 та укладення спірного контракту з боржником 06.12.2012, ніякої господарської діяльності не вела, а з поданої фінансової звітності останньої за 2013 - 2015 роки не вбачається інформації щодо наявності у компанії будь-яких правовідносин, у тому числі невиконаних зобов'язань, за спірним контрактом.
Також слід звернути увагу на встановлений судом факт відсутності у позивача - Steel Industrial змоги сплатити судовий збір у сумі 182 700,00 грн. на час звернення до суду з позовом про стягнення з боржника заборгованості в сумі 76 356 839,67 грн. (рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2015 у справі № 904/9465/15).
У зв'язку з чим виникає питання, чи взагалі здійснювала компанія Steel Industrial поточну господарську діяльність в обсязі, достатньому для виконання зобов'язання за спірним контрактом щодо забезпечення поставки товарів боржнику на суму 3 008 839,47 євро, за умови що у останньої були відсутні кошти навіть для сплати судового збору за подання позову до господарського суду України.
При цьому, всі дії по стягненню заборгованості з боржника за спірним контрактом були вчинені чомусь саме на передодні порушення справи про банкрутство боржника - у листопаді 2015 року, а не раніше. Однак, вказані обставини судами попередніх інстанцій також досліджені не були.
Сервисы для юристов