Постанова ВГСУ від 07.06.2016 року у справі №916/3346/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 916/3346/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постановувід 03.12.2015 р. Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/3346/15 господарського суду Одеської області за позовомОдеської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4простягнення 101 707,19 грн.

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 05.04.2013р. №169 у розмірі 82622,95 грн., пені - 2559,65 грн. та штрафу - 16524,59 грн. на підставі статей 526, 610, 611, 628, 629 Цивільного кодексу України, статей 12, 83, 206 Земельного кодексу України, посилаючись на неналежне виконання зобов'язань за договором №169 від 05.04.2013 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.10.2015 р. (суддя О.В. Цісельський) у позові відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір №169 про резервування (використання) місця розташування об'єкту від 05.04.2013 року, укладений між сторонами є удаваним правочином, тому відповідно до вимог закону до нього слід застосовувати приписи законодавства, що регулюють відносини оренди землі. Оскільки зазначений договір не пройшов державної реєстрації, то він вважається не вчиненим, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

За апеляційною скаргою Одеської міської ради Одеській апеляційний господарський суд (судді: В.Б. Туренко, Л.В. Поліщук, С.В. Таран) переглянувши рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 03.12.2015 р., вказане рішення скасував, позов задовольнив частково, стягнув з ФОП ОСОБА_4 на користь Одеської міської ради 82622,95 грн. - основного боргу, 16524,59 грн. - штрафу, 1982,95 грн. - судового збору за позовом та 2181,25 грн. - судового збору за апеляційний перегляд. В іншій частині позову відмовив.

Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір на резервування (використання) місця розташування (використання) об'єкту не є тотожним договору оренди земельної ділянки, договори резервування укладаються з метою впорядкування земельних правовідносин, недопущення безкоштовного використання земельних ділянок та запобігання втрат місцевого бюджету від несплати за землю особами, що використовують її без оформлення у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів. Тобто, на підставі договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 05.04.2013р. №169 між Одеською міської радою та ФОП ОСОБА_4 не виникли орендні правовідносин в порядку передбаченому статтею 124 Земельного кодексу України, а відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 05.04.2013 р. №169 у розмірі 82622,95 грн., яка виникла за період з квітня 2013 р. по березень 2014 р. та стягнення з відповідача штрафу у в сумі 16524,59 грн.

ФОП ОСОБА_4 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 року та залишити без змін рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2015 року, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 93, 124 Земельного кодексу України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що серед підстав набуття права користування земельною ділянкою відсутній договір резервування (використання) місця розташування об'єкта.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 05.04.2013 року між Одеською міською радою (власник) в особі в.о. начальника Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_4 (місцевикористовувач) було укладено договір №169 на резервування (використання) місця розташування об'єкту, згідно до умов якого власник надав, а місцевикористовувач прийняв у строкове платне користування місце розташування об'єкту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень клініко-діагностичної лабораторії. Об'єкт розташований на земельній ділянці загальною площею 1114 кв.м. На земельній ділянці знаходяться нежитлові приміщення.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору дія останнього починається з моменту прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду і закінчується у момент державної реєстрації договору оренди земельної ділянки відповідно до законодавства України, але не пізніше ніж через 12 місяців з дня укладання договору резервування (використання) місця розташування об'єкту.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.4. договору встановлено, що плата за місце розташування об'єкту вноситься Місцевикористовувачем виключно у грошовій формі. Плата за цим договором нараховується у розмірі 5-ти відсотків від розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 102213,95 грн. на рік. Плата вноситься Місцевикористувачем рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області. Плата за резервування (використання) місця розташування об'єкту підлягає індексації згідно із щорічною індексацією нормативної грошової оцінки землі.

За змістом підпунктів 3.6., 3.7 договору у разі не внесення плати за резервування (використання) місця розташування об'єкту у строки визначені цим договором нараховується пеня на суму боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення боргу. При затримці плати за договором на резервування (використання) місця розташування об'єкту до 30 календарних днів, нараховується штраф у розмірі 10 відсотків суми непогашеного боргу, більше 30 календарних днів - у розмірі 20 відсотків непогашеного боргу.

Згідно з пунктами 7.1., 7.1.2., 7.1.4. договору власник має право, зокрема, вимагати своєчасного внесення плати, оплати штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання умов договору.

За умовами пунктів 7.4., 7.4.1. договору місцевикористовувач зобов'язаний здійснювати належним чином плату за резервування (використання) місця розташування об'єкту, передбаченому п. 3.2. цього договору.

У відповідності до пункту 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання договору, сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Пунктом 10.1. договору визначено, що останній набирає чинності з моменту, визначеного у пункті 2.1 договору та реєстрації в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради.

Вказаний договір був зареєстрований в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради 05.04.2013 р. за №169 (а.с. 15-18).

За актом прийому-передачі від 05.04.2013 року ФОП ОСОБА_4 прийняв в строкове платне користування місце розташування об'єкту, який знаходиться на земельній ділянці площею 1114 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Також судом апеляційної інстанції було встановлено та підтверджується матеріалами справи, рішенням Одеської міської ради від 16.04.2013р. №3423-VI було надано дозвіл ФОП ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,1114 га за адресою АДРЕСА_1 для експлуатації і обслуговування нежитлових приміщень клініко-діагностичної лабораторії; зобов'язано ФОП ОСОБА_4 після формування земельної ділянки надати до виконкому Одеської міської ради щодо забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин розроблений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; зареєстровано право комунальної власності територіальної громади на земельну ділянку; у разі невиконання пункту 2 цього рішення Одеська міська рада має право в односторонньому порядку скасувати це рішення без відшкодування замовнику витрат, пов'язаних з розробкою землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки (а.с. 25).

Як вбачається з матеріалів справи 13.02.2014 року та 16.05.2014 року Одеська міська рада зверталась до ФОП ОСОБА_4 із претензіями вих. №01-13/1066, № 01-13/3749 щодо сплати заборгованості за договором від 05.04.2013 р. №169 на резервування (використання) місця розташування об'єкту, яка станом на 30.04.2014 року становить 82622,95 грн. та на яку нараховано пеню у розмірі - 2559,65 грн. і штраф у розмірі - 16524,52 грн. (а.с. 21, 26), які були залишені поза увагою ФОП ОСОБА_4, що і стало підставою для звернення Одеської міської ради до місцевого господарського суду з даним позовом.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і гарантується місцеве самоврядування, що є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (статті 1, 7, частина перша статті 140 Основного Закону України).

Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140, частина перша статті 144 Основного Закону України). Акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до частини 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.