Постанова ВГСУ від 07.06.2016 року у справі №912/5046/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 912/5046/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк, Д. Кривди, М. Малетичарозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуКорпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання)на постановувід 06.04.2016Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 912/5046/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Чернігівгазбуд"доКорпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання)простягнення 88 057,90 грн у судове засідання представники сторін не з'явились,заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Чернігівгазбуд" звернулось до Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) про стягнення 54 146,40 грн боргу за договором підряду № 7 від 21.05.2014, 2 153,99 грн 3 % річних, 31 757,51 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2016 (суддя Н.Болгар), залишеним без зміни постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 (колегія суддів: Л.Чимбар, О. Джихур, Л.Чоха), позов задоволений.

Судові рішення мотивовані наступним.

21.05.2014 ПАТ "Чернігівгазбуд" (виконавець) та Корпорація "Системи ССБ" уклали Договір, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по очищенню території від дерев для будівництва дороги в Козелецькому районі Чернігівської області, а замовник зобов'язується після підписання договору сплатити виконавцю передоплату у розмірі 30 процентів від загальної вартості робіт, прийняти за актом приймання-передачі належним чином виконані роботи та сплатити їх вартість не пізніше 3-х робочих днів після підписання акту виконаних робіт на розрахунковий рахунок виконавця.

У додатку № 1 до Договору сторони узгодили "Договірну ціну на будівництво Очищення території від дерев для будівництва дороги, що здійснюється в 2014 році", яка складена в поточних цінах станом на 22.05.2014.

Загальна вартість робіт, відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору та додатку № 1 становить 77 352 грн (з ПДВ).

Відповідач платіжним дорученням № 396 від 19.06.2014 перерахував на рахунок позивача 23 205,60 грн попередньої оплати.

На виконання умов договору, позивач виконав роботи, що підтверджується відповідним актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за червень 2014 року на суму 77 352 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Встановивши наведені обставини, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, а одностороння відмова від виконання своїх зобов'язань неприпустима.

У відповідності до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт наявності боргу за договором у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 54146,40 грн є обґрунтованими.

Позивачем також нараховані та заявлені до стягнення 2153,99 грн 3 % річних за період з 04.08.2014 по 30.11.2015 та 31757,51 грн інфляційних втрат за період з серпня 2014 року по листопад 2015 року.

Зазначений розрахунок є обґрунтованим.

При цьому, доводи відповідача про те, що в акті виконаних робіт за червень на суму 77352 грн відсутня дата підписання акту, а тому при визначені строків здійснення оплати за виконані роботи суд має керуватись нормами ч.2 ст.530 ЦК України, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки акт виконаних робіт на суму 77 352 грн проведений 31.07.2014, а на різницю в 54 146,40 грн виписана податкова накладна №11 від 31.07.2014, яка внесена в "Реєстр виданих і отриманих податкових накладних" за липень 2014 року та на яку сформована "податкова декларація з податку на додану вартість" за липень 2014 року.

Також безпідставними є доводи відповідача про те, що оскільки вимога про сплату заборгованості від 03.09.2015 № 70 надіслана відповідачу 09.09.2015, то період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних повинен вираховуватись з 16.09.2015 по 30.11.2015, оскільки, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник сплачує 3% річних та інфляційні втрати за весь час прострочення.

Позивачем здійснений розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, не виходячи за межі періоду прострочення, з врахуванням дати виникнення заборгованості (не пізніше 3-х робочих днів після підписання акту виконаних робіт), що спростовує доводи відповідача з цього приводу.

З посиланням на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Підписання акта виконаних робіт, які визначені позивачем неоплаченими, відповідач не заперечує, як і не доводить оплату ним 70 % вартості послуг, яку останній відповідно до п. 3.4 Договору зобов'язаний здійснити протягом 3-х днів з моменту підписання акта виконаних робіт.

Враховуючи вказане, висновок судів попередніх інстанцій про присудження до стягнення 54146,40 грн основного боргу є обґрунтованим.