Постанова ВГСУ від 07.05.2015 року у справі №922/2472/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року Справа № 922/2472/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Євсікова О.О., Плюшка І.А.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргупрокуратури Харківської області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.02.2015у справі№ 922/2472/14за позовом до проХарківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Утківської селищної ради в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області Акціонерного товариства "Утківське відгодівельне господарство" стягнення 50 983,64 грн.за участю прокурораГудименко Ю.В.та представників сторін:позивача:не з'явивсявідповідача:не з'явивсяВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2014 (суддя Аюпова Р.М., Жельне С.Ч., Шатерніков М.І.) позов задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства "Утківське відгодівельне господарство" (далі - АК "Утківське відгодівельне господарство") на користь місцевого бюджету Утківської селищної ради збитки, заподіяні державі внаслідок засмічення земельної ділянки, в розмірі 50 983,64 грн.

Рішення мотивовано доведеністю належними доказами факту засмічення відповідачем землі відходами та обґрунтованістю нарахування Державною екологічною інспекцією шкоди, завданої державі порушенням природоохоронного законодавства.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 (судді Бородіна Л.І., Гетьман Р.А., Лакіза В.В.) рішення скасовано, в позові відмовлено.

Постанова мотивована тим, що позивач не довів факту засмічення відповідачем своїх земельних ділянок, щодо яких складено відповідний акт перевірки.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, прокуратур Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення прокурора, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 16.01.2014 № 80/01-03 "Про здійснення позапланового заходу (перевірки) АТ "Утківське відгодівельне господарство" Державною екологічною інспекцією здійснено позапланову перевірку в період з 17.01.2014 до 28.01.2014 по дотриманню АТ "Утківське відгодівельне господарство" природоохоронного законодавства.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 80/01-03/06-11 від 17.01.2014, у якому, зокрема, зазначено, що в ході перевірки при натуральному обстеженні було виявлено розміщення відходів металобрухту, скла, поліетилену, твердих побутових відходів на земельній ділянці без твердого покриття, що зафіксовано відповідним актом обстеження засміченої земельної ділянки (додається). Даний акт підписаний лише старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища.

Підставою для звернення прокурора з позовом у даній справі стало вчинення АТ "Утківське відгодівельне господарство" правопорушення (засмічення землі), яке зафіксовано в даному акті перевірки.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина, і за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до пункту 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 27.10.1997 N171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 р. за N 285/2725, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Відповідно до пунктів 4.9, 4.13, 4.20 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008, державний інспектор проводить перевірку об'єкта в присутності керівника господарювання або уповноважених ним осіб. За результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю) державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся. В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилась комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погодився з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.

У пункті 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства зазначено, що акт перевірки це - документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що акт перевірки № 80/01-03/06-11 від 17.01.2014 підписаний лише старшим держінспектором з охорони навколишнього природного середовища, та не містить відомостей про присутніх при перевірці посадових осіб суб'єкта господарювання, а також відомостей про їх відмову від підписання акту.

В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки при натуральному обстеженні було виявлено розміщення відходів металобрухту, скла, поліетилену, твердих побутових відходів на земельній ділянці без твердого покриття, що зафіксовано відповідним актом обстеження засміченої земельної ділянки. Фотоматеріали додаються.

Як зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, ним неодноразово витребовувались у Державної екологічної інспекції Харківської області фотоматеріали, які зазначені в якості додатку до акту обстеження земельної ділянки. Проте, фотоматеріали суду апеляційної інстанції надані не були, а додані до матеріалів справи зображення не можна вважати належним доказом у справі в підтвердження факту засмічення земельної ділянки АТ "Утківське відгодівельне господарство", оскільки з них неможливо встановити дату та місце їх здійснення. Також, вони не засвідчені належним чином та з них не вбачається, що вони є додатком до акта обстеження земельної ділянки.

Також, як встановлено апеляційним судом, в акті обстеження зазначено про проведення обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Утківка, вул. Леніна, 78. Обстеження земельної ділянки проведено у зв'язку з засміченням її твердими побутовими відходами, склом, металобрухтом, побутовими відходами. Також зазначено, що за результатами обстеження було встановлено розміщення відходів скла, металобрухту, поліетилену, твердих побутових відходів на земельний ділянці без твердого покриття.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, за адресою: с. Утківка, вул. Леніна, 78 розташована адміністративна будівля, біля якої, згідно схеми в акті обстеження, не виявлено жодного засмічення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що акт обстеження засміченої земельної ділянки № 80/01-03/06-11 від 17.01.2014 не може бути належним доказом в підтвердження факту засмічення земельної ділянки АТ "Утківське відгодівельне господарство", яка знаходиться за адресою: вул. Леніна, 78, с. Утківка, оскільки він складений з порушенням вимог пунктів 4.9, 4.13, 4.20 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, з нього неможливо встановити, де саме виявлено засмічення, чи було воно на відкритому ґрунті та обсяг самого засмічення.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, прокурором та позивачем не доведено належними та допустимим доказами факт здійснення відповідачем засмічення земельної ділянки по вул. Леніна, 78, с. Утківка, Харківського району, Харківської області, а отже не доведено наявність в діях відповідача протиправної поведінки, як необхідної умови для застосування до нього встановленої законодавством відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.