Постанова ВГСУ від 07.05.2015 року у справі №910/18618/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року Справа № 910/18618/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Євсікова О.О., Плюшка І.А.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного підприємства "Автоден"на рішення та постановугосподарського суду Київської області від 27.10.2014 Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2015у справі№ 910/18618/14за позовом до про та за зустрічним позовом до проПриватного підприємства "Автоден" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластодерн" стягнення заборгованості та розірвання договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластодерн" Приватного підприємства "Автоден" стягнення заборгованостіза участю представників сторін:позивача:Яцишин О.Й.відповідача:Калюжна К.П.ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Приватне підприємство"Автоден" (далі -ПП "Автоден") звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластодерн" (далі - ТОВ "Пластодерн") про стягнення заборгованості за оплачений та непоставлений товар по договору поставки № 1/001-2 від 12.01.2012 в розмірі 42 991,67 грн. основного боргу, 56,65 грн. пені, 7 909,41 грн. штрафу, 791,51 грн. трьох процентів річних та про розірвання даного договору поставки.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ТОВ "Пластодерн" у порушення взятих на себе зобов'язань по договору поставки № 1/001-2 від 12.01.2012 не поставив оплачений ним товар, внаслідок чого у ТОВ "Пластодерн" виникла заборгованість з повернення вартості оплаченого та не поставленого товару, сплаті пені, штрафу, трьох процентів річних. Також, ПП "Автоден" стверджував, що невиконання ТОВ "Пластодерн" умов договору поставки № 1/001-2від 12.01.2012 призвело до виникнення підстав для його розірвання.

Також, в порядку статті 22 ГПК України від ТОВ "Пластодерн" до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява до ПП "Автоден" про стягнення заборгованості за тим же договором поставки в розмірі 70 000,00 грн. основного боргу, 7 733,98 грн. пені, 1 690,50 грн. трьох процентів річних, 10 640,00 грн. інфляційних нарахувань.

ТОВ "Пластодерн" обґрунтовує свої вимоги тим, що він належним чином та своєчасно виконав свої зобов'язання за договором поставки, а саме поставив ПП "Автоден" товар вчасно в належній кількості, проте ПП "Автоден" не виконав належним чином свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару, а саме вартість товару оплатив лише частково.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.10.2014 (суддя Скутельник П.Ф.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 (судді Федорчук Р.В., Лобань О.І., Майданевич А.Г.), в задоволені первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПП "Автоден" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог та відмову в задоволенні зустрічного позову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 12.01.2012 між ТОВ "Пластодерн", як постачальником, та ПП "Автоден", як покупцем, укладено договір поставки 1/001-2 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених Договором, виготовляти та систематично поставляти покупцеві (передавати у власність) плівку стретч (далі - товар), а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених Договором, приймати товар та оплачувати його (пункти 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в українській гривні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначеного у рахунку-фактурі.

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються на умовах відстрочки платежу строком на 14 календарних днів від дати передачі товару покупцеві згідно накладної.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2, 5.3 Договору передача-приймання товару за кількістю здійснюється у присутності представників обох сторін. Постачальник зобов'язаний надати покупцеві разом з товаром всі необхідні товарно-транспортні документи згідно вимог чинного законодавства. Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю з моменту підписання представниками сторін відповідної накладної на товар.

У відповідності до додаткової угоди від 03.01.2013 № 1 термін дії Договору встановлено до 31.12.2015, включно.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Частиною першою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судами встановлено, що на виконання умов Договору ТОВ "Пластодерн" поставив ПП "Автоден" товар, який визначений у рахунку-фактурі № 2426 від 13.12.2013, загальною вартістю 112 991,67 грн. Даний товар переданий покупцеві за товарно-транспортною накладної № 0000131213пл від 13.12.2013. Вказана товарно-транспортна накладна підписана з боку ПП "Автоден" його директором Ольховиком Д.О. і скріплена відбитком печатки підприємства. Товар отримано директором на підставі довіреності № 1200 від 13.12.2013, яка містить посилання на рахунок-фактуру від 13.12.2013 № 2426.

В свою чергу ПП "Автоден" перерахував на користь ТОВ "Пластодерн" грошових коштів в сумі 42 991,67 грн., як попередню оплату товару.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки ПП "Автоден" не довело ті обставини, на які воно посилалося як на підставу своїх позовних вимог, суди дійшли правомірного висновку про відмову в задоволені його позову.

З огляду на встановлені обставини справи суди першої та апеляційної інстанції вірно вказали на обґрунтованість вимог ТОВ "Пластодерн". Перевіривши належним чином розрахунки неустойки та нарахувань, передбачені статтею 625 ЦК України, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення вимог ТОВ "Пластодерн" в повному обсязі.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Автоден" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 27.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 у справі № 910/18618/14 залишити без змін.