Постанова ВГСУ від 07.05.2014 року у справі №910/17542/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року Справа № 910/17542/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Ходаківської І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 р.у справі Господарського суду№ 910/17542/13 м. Києва за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1доКиївської міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання договору поновленим

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились;відповідача: не з'явились;третьої особи: Масімова Е.Е., дов. № 05703-26418 від 16.12.2013 р.;

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просила визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, загальною площею 249 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:79:324:0114), для обслуговування та експлуатації шиномонтажного павільйону, укладеного 27.10.2005 р. між Підприємцем та Київською міською радою (далі - Рада), на тих же умовах, строком на 5 років (починаючи із 27.10.2010 р. по 27.10. 2015 року включно).

Позовні вимоги Підприємець, посилаючись на норми Закону України "Про оренду землі" обґрунтовував тим, що після закінчення строку дії укладеного з Радою договору він продовжує користуватися земельною ділянкою, систематично сплачує орендну плату, проте при відсутності заперечень на продовження строку дії договору Рада зволікає в укладенні з Підприємцем відповідної додаткової угоди, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.11.2013 р. (суддя Привалова А.І.) у задоволені позовних вимог Підприємця відмовлено.

Вказане рішення мотивовано тим, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин не було передбачено автоматичного поновлення дії договору оренди землі у разі відсутності заперечень з боку сторін договору протягом місяця після його закінчення. Поновлення договору оренди земельної ділянки можливе лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, однак Рада не приймала рішення про поновлення дії договору оренди земельної ділянки з Підприємцем.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 р. (колегія суддів: Кропивна Л.В., Ільєнок Т.В., Корсакова Г.В.) рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2013 р. залишено без змін.

В зазначеній постанові колегія суддів апеляційної інстанції погодилась із висновком місцевого з підстав того, що чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав і законних інтересів, як визнання поновленим договорів оренди земельної ділянки комунальної форми власності.

Підприємець звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 р. і рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2013 р. та передати справу на новий судовий розгляд. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємець обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. 59 Конституції України, ст. ст. 5, 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 18, 33 (в редакції, що діяла на момент закінчення строку дії договору), 33 (в редакції від 17.02.2011 р.) Закону України "Про оренду землі" та ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Інші особи, які беруть участь у справі не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Підприємця до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

За розпорядженням заступника секретаря другої судової палати від 06.05.2014 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Мачульського Г.М. та Ходаківської І.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємця не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- на підставі рішення Ради № 514/3090 від 07.07.2005 р. між Радою та Підприємцем 27.10.2005 р. було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 249 кв.м., що знаходиться за адресою: пр. Науки, 34 у Голосіївському районі міста Києва для експлуатації та обслуговування шиномантажного павільйону з благоустроєм прилеглої території (далі - Договір). Державну реєстрацію Договору проведено 04.11.2005 р. за № 79-6-00372. Земельну ділянку передано Підприємцю за актом приймання-передачі 04.11.2005 р.;

- в силу п. 3.1. Договору його укладено строком на 5 років;

- положеннями п. 11.3. Договору визначено, що договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено;

- за приписами п.11.7 Договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію;

- при цьому, у відповідності до п. 11.1 Договору всі зміни та/або доповнення до договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку;

- строк оренди земельної ділянки за Договором закінчився 04.11.2010 р., однак 27.09.2010 р. Підприємець звернувся до Київської міської державної адміністрації із заявою про продовження дії договору оренди земельної ділянки;

- у листі-відповіді № 480/24709 від 16.08.2012 р. на звернення Підприємця щодо розгляду технічної документації із землеустрою стосовно поновлення Договору, Управління повідомило про підготовлений проект рішення Ради, який разом із кадастровою справою А-18418 підготовлено для передачі на погодження до Київської міської державної адміністрації відповідно до регламенту її роботи;

- рішення Ради про продовження дії Договору чи укладення додаткової угоди до нього про поновлення Договору оренди землі прийнято не було, Підприємець продовжує використовувати передану йому земельну ділянку, сплачуючи за її користування орендну плату, передбачену Договором.

Частинами першою та третьою ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, встановлювалось, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.