Постанова ВГСУ від 07.04.2015 року у справі №910/17472/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Справа № 910/17472/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ", м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015

зі справи № 910/17472/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД- МОНОЛІТ" ( далі - ТОВ "СПЕЦБУД- МОНОЛІТ"), м. Київ,

до публічного акціонерного товариства "ТРАКТ" (далі - ПАТ "ТРАКТ"), м. Київ,

про стягнення 579 904, 33 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ТОВ "СПЕЦБУД- МОНОЛІТ"- Павленко Ю.С. предст. (дов. від 17.03.2015)

ПАТ "ТРАКТ"- Тур В.А. предст. (дов. від 09.12.2013)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "СПЕЦБУД- МОНОЛІТ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "ТРАКТ" про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 502 678,63 грн. коштів, які утримуються відповідачем без належної правової підстави, 70 854,39 грн. інфляційних втрат, 13 960,13грн. -3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2014 у справі № 910/17472/14 (суддя Ярмак О.М.), позов задоволено з посиланням на його обґрунтованість.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 (судді Коршун Н.М.- головуючий, Алданова С.О., Дикунська С.Я.) рішення місцевого господарського суду змінено: позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 114 348,95 грн. основного боргу, 19 206,66 грн. інфляційних втрат, 4352,96грн. -3% річних, 2757,70 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 3607,16 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

ТОВ "СПЕЦБУД- МОНОЛІТ", посилаючись на порушення попередньою судовою інстанцією норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Сторони у відповідності до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

У судовому засіданні 24.03.2015 оголошено перерву до 07.04.2015.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- сторонами у спрощений спосіб укладено договір підряду, шляхом перерахування позивачем на рахунок відповідача авансових платежів у загальній сумі 1 300 000,00 грн. та підписання сторонами акту приймання виконаних відповідачем будівельних робіт за жовтень 2013 року (форма КБ-2в) на суму 456 583,52грн., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2013 року (форма КБ-3);

- листом від 23.09.2013 вих. № 527 позивач повідомив відповідача про розірвання договірних відносин з 23.09.2013, у зв'язку з незадовільною якістю та порушенням строків виконання робіт;

- листом від 08.10.2013 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути 725 222,25 грн. надлишково сплачених коштів;

- згідно банківської виписки з рахунку позивача за 18.10.2013, відповідачем повернуто позивачу 120 000,00 грн. надлишково сплачених грошових коштів;

- за видатковою накладною від 24.02.2014 № РН-0000004 відповідачем повернуто позивачу закуплені, але не використані будівельні матеріали на суму 220 737,85грн.