Постанова ВГСУ від 07.03.2017 року у справі №922/2197/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Справа № 922/2197/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Панової І.Ю., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 рокуу справі№ 922/2197/16 господарського суду Харківської областіза позовомДержавного підприємства "Благодатне"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство аграрної політики та продовольства Українипровизнання недійсним договоруза участю представників сторін:

від Міністерство аграрної політики та продовольства України - Загородній М.Ф., дов. № 31-4/10 від 10.01.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Державне підприємство "Благодатне" (далі - ДП "Благодатне", позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" (далі - TOB "ВС Благодатний", відповідач) про визнання недійсним договору № 12/03 від 22.03.2010 про реалізацію інвестиційного проекту на ДП "Благодатне", укладеного між ДП "Благодатне" та TOB "ВС Благодатний", на підставі ст. ст. 92, 207, 215 ЦК України.

27.07.2016 року представник TOB "ВС Благодатний" звернувся до господарського суду з клопотанням про припинення провадження у справі посилаючись на те, що дані вимоги мають розглядатись в межах справи про банкрутство позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2016 року у справі № 922/2197/16 (суддя - Шарко Л.В.) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) припинено провадження у справі № 922/2197/16.

У зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2015 року у справі № 922/4832/15 порушено провадження у справі про банкрутство позивача - ДП "Благодатне", суд першої інстанції, керуючись вимогами ст. 41, п. п. 2, 7 ч. 1 ст. 12, ч. 9 ст. 16 ГПК України та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство), дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання відповідача та припинення провадження у даній справі, оскільки, на думку господарського суду, даний позов повинен розглядатись судом, який розглядає справу про банкрутство позивача та в межах такого провадження, а не в окремому позовному провадженні.

Не погодившись із винесеною судом першої інстанції ухвалою від 21.09.2016 року, ДП "Благодатне" звернулось із апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 922/2197/16 (головуючий суддя - Крестьянінов О.О., суддя - Пуль O.A., суддя - Фоміна В.О.) апеляційну скаргу ДП "Благодатне" задоволено частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2016 у справі № 922/2197/16 скасовано. Справу № 922/2197/16 передано на розгляд господарського суду Харківської області.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, TOB "ВС Благодатний" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року і залишити в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2016 року у справі № 922/2197/16, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, п. 7 ч. 1 ст. 12, ч. 9 ст. 16 ГПК України та ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2197/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Жукова Л.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2017 року в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2017 року у справі № 922/2197/16 задоволено клопотання TOB "ВС Благодатний" про відновлення пропущеного процесуального строку; відновлено TOB "ВС Благодатний" строк для подачі касаційної скарги; касаційну скаргу TOB "ВС Благодатний" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.02.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 23.02.2017 року № 08.03.-04/763 у зв'язку зі звільненням Жукової Л.В. з посади судді Вищого господарського суду України, відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичну зміну складу колегії у справі № 922/2197/16 (розпорядження в матеріалах справи).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2197/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Коваленко В.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.02.2017 року в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 року у справі № 922/2197/16 відкладено розгляд касаційної скарги TOB "ВС Благодатний" на 07.03.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 06.03.2017 року № 08.03.-04/850, у зв'язку з відпусткою судді Коваленка В.М., відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичну зміну складу колегії у справі № 922/2197/16 (розпорядження в матеріалах справи).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2197/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Поляков Б.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.03.2017 року в матеріалах справи).

Колегія суддів Вищого господарського суду України у вищевказаному складі, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Відповідно до положень ст. 41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п. п. 2, 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство, відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.