ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2017 року Справа № 910/25312/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Корсак В.А. і Селіваненко В.П.
розглянув касаційні скарги Державного агентства України з питань кіно, м. Київ, та Міністерства культури України, м. Київ,
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016
зі справи № 910/25312/14
за позовом приватного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ" (далі - ПАТ "ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ"), м. Одеса,
до 1. Державного агентства України з питань кіно (далі - Агентство), м. Київ,
2. товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА БУДУЩЕЄ" (далі - ТОВ "ФІРМА БУДУЩЕЄ"), м. Одеса,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. Фонд державного майна України (далі - ФДМУ), м. Київ,
2. Міністерство культури України (далі - Міністерство), м. Київ,
про визнання недійсним додатку до договору та стягнення 24 360,00 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
ПАТ "ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ" - Черешнюк В.М. предст. (дов. від 25.01.2017)
Агентство - Бударін І.М. предст. (дов. від 14.06.2016)
ТОВ "ФІРМА БУДУЩЕЄ"- не з'явився
ФДМУ - Степаненко В.В. предст. (дов. від 12.01.2017)
Міністерство -Дзюба І.Ю. предст. (дов. від 29.04.2016)
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Одеська кіностудія" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до відповідачів про визнання недійсною додаткової угоди від 27.07.2007 № 2 (далі - Додаткова угода № 2) до договору від 02.07.2003 № 16/06/02 та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у сумі 24 360,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що зазначена угода є недійсною, оскільки її зміст суперечить чинному законодавству, зокрема, статті 475 Цивільного кодексу УРСР та статті 32, 33 Закону України "Про авторське право та суміжні права" від 23.12.1993 № 3792-XII (далі - відповідно ЦК УРСР, Закон № 3792-XII).
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2016 (суддя Прокопенко Л.В.) у задоволенні позову відмовлено, з посиланням, зокрема на недоведеність позивачем належності йому авторських прав на кінофільми, що створені у період в період з 1955 року по 1991 рік та є об'єктом договору від 02.07.2003 № 16/06/02 в редакції Додаткової угоди № 2.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 (судді Сотніков С.В. - головуючий, Пономаренко Є.Ю., Доманська М.Л.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсною Додаткової угоди № 2; у скасованій частині прийнято нове рішення про задоволення позову: визнано недійсною Додаткову угоду № 2; в решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
У касаційних скаргах Агентство та Міністерство просять Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційних скарг зводяться до того, що ПАТ "Одеська кіностудія" не є правонаступником Одеської кіностудії в частині майнових прав на Фільмофонд, а майнові авторські права інтелектуальної власності на аудіовізуальні твори завжди належали державі; договір та Додаткова угода № 2 до нього укладалися державою як власником виключних майнових авторських прав на фільми в особі уповноважених нею органів у відповідності до норм чинного законодавства України.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
ПАТ "ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ" у відзиві від 30.01.2017 просило залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційні скарги - без задоволення.
Сервисы для юристов