ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2016 року Справа № 916/3187/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Малетич М.М., Грек Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 16.06.2016 у справі № 916/3187/15 господарського суду Одеської області за позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської ради до:1. публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім", 2. Одеського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби,треті особи:1. Одеська міська рада, 2. ОСОБА_4, проскасування запису про державну реєстрацію права власності, витребування нежитлових приміщень та виселення з нежитлових приміщень,за участю представників
позивача: Доброва Р.М.,
відповідача-1: Воробйова В.В.,
відповідача-2: не з'явились,
третіх осіб: не з'явились,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2015 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" (третя особа - Одеська міська рада) про: скасування запису про державну реєстрацію права власності за відповідачем на нежитлові приміщення загальною площею 312,3 м2 за адресою: м. Одеса, вул. Успенська 29; витребування у відповідача нежитлових приміщень підвалу загальною площею 67,6 м2 та горища площею 66,6 м2 за адресою: м. Одеса, вул. Успенська 29 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та виселення відповідача з вказаних нежитлових приміщень.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.09.2015 залучено до участі у справі в якості відповідача - Одеське міське управління юстиції в особі Реєстраційної служби та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_4.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.06.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2016, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні нежитлові приміщення розташовані в будинку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 2-3914/07 від 16.02.2007 за позовом ОСОБА_7 до Одеської міської ради (третя особа КП "ОМБТІ та РОН") (про визнання права власності) за ОСОБА_7 визнано право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 101,6 м2 (право власності на яку 14.05.2007 зареєстроване КП "ОМБТІ та РОН").
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2007 у справі № 2-4409/07 за позовом ОСОБА_8 до Одеської міської ради (третя особа КП "ОМБТІ та РОН") (про визнання права власності) за ОСОБА_8 визнано право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 166,3 м2 (право власності на яку зареєстроване КП "ОМБТІ та РОН" 14.05.2007).
Так ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стали власниками реконструйованих квартир в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 101,6 м2 та квартири АДРЕСА_2 загальною площею 166,3 м2).
Матеріали справи свідчать, що у зазначеному будинку була проведена реконструкція, в результаті якої квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 були переведені у нежитлові приміщення.
Вказаний об'єкт нерухомості ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в подальшому продали ОСОБА_9, про що 27.04.2007 уклали договір купівлі-продажу у простій формі.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.06.2007 у справі № 2-6295/07 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності, було визнано дійсним договір купівлі-продажу від 27.04.2007 (на умовах якого ОСОБА_9 придбала, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продали нежитлове приміщення загальною площею 312,3 м2 за адресою: АДРЕСА_1) та визнано за ОСОБА_9 право власності на зазначене нежитлове приміщення.
В подальшому 17.07.2007 між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3157, на підставі якого ОСОБА_4 набув право власності на нежитлове приміщення загальною площею 312,3 м2 за адресою: АДРЕСА_1.
В свою чергу 27.12.2007 між ОСОБА_4 та акціонерним банком "Кліринговий дім" (нині публічне акціонерне товариство "Банк "Кліринговий дім") укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 312,3 м2 за адресою: АДРЕСА_1, право власності за яким зареєстровано КП "ОМБТІ та РОН" 15.01.2008, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17363618 від 15.01.2008.
Вважаючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" та рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 № 266-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області" весь нежитловий фонд рад був переданий у комунальну власність, а тому єдиним власником нежитлових приміщень горища загальною площею 66,6 м2 та підвалу загальною площею 67,6 м2 адресою: АДРЕСА_1, є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради, позивач звернувся з даним позовом. Крім цього останній зазначив, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.10.2008 у справі № 2-6295/07 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.06.2007 у справі № 2-6295/07 (про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності за ОСОБА_9 на зазначене нежитлове приміщення) скасовано, а тому у ОСОБА_9 не виникло право власності на нежитлове приміщення загальною площею 312,3 м2 за адресою: АДРЕСА_1, а отже не виникло і право власності на спірні нежитлові приміщення підвалу та горища загальною площею 134,2 м2, (66,6 м2 + 67,6 м2) які є їх частиною. У зв'язку з цим ОСОБА_9 не мала права на його відчуження на користь ОСОБА_4, а він, в свою чергу, не набув права власності на спірні приміщення та не мав права на їх відчуження на користь Акціонерного банку "Кліринговий дім".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано доказів наявності рішення Одеської міської ради про прийняття у комунальну власність спірних приміщень та оформлення цього права власності у встановленому законом порядку, а також не доведено того факту, що приміщення підвалу загальною площею 67,6 м2 та приміщення горища загальною площею 66,6 м2 не є допоміжними приміщеннями будинку № 29 по вул. Успенській у Одесі, у зв'язку з чим не підтверджено належність їх до комунальної власності.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, з огляду на таке.
Відповідно до закріпленого в ст. 387 Цивільного кодексу України загального правила власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Сервисы для юристов